Поради для Церкви

Небезпечно наважитися залишитися без захисту Небес

Божі ангели збережуть Його народ, котрий прямує шляхом виконання обов'язку, але такий захист не гарантований тим, хто свідомо наважується ступити на територію сатани. Поплічник великого ошуканця говоритиме й робитиме все, що завгодно, щоб домогтися свого. І не має значення, ким він себе називає, спіритуалістом, “електротерапевтом” чи “месмеричним цілителем”. Під пристойним приводом він завойовує довіру необережних. Він удає, що обізнаний із життям та розуміє всі труднощі й скорботи своїх клієнтів. Набуваючи вигляду ангела світла, хоч серце його чорніше за безодню, він виявляє великий інтерес до жінок, які шукають його поради. Він каже, що всі їхні біди — наслідок нещасливого заміжжя. Це, можливо, правда, але такий радник не поліпшує їхнього становища. Він каже їм, що вони потребують любові й співчуття. Удаючи велике зацікавлення їхнім благополуччям, він зачаровує свої жертви, котрі нічого не підозрюють, як змія зачаровує тремтячу пташку. Незабаром вони повністю опиняються під його владою, а жахливими наслідками є гріх, ганьба і крах. ПДЦ 477.4

Таких творців зла є чимало, їхній шлях позначений нещасними сім'ями, зруйнованими репутаціями й розбитими серцями. Однак світ мало знає про це, творці зла продовжують знаходити нові жертви, а сатана радіє через вчинену ним руйнацію. ПДЦ 478.1

(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [198]). ПДЦ 478.2

“А Ахазія випав через ґрати в своїй горниці, що в Самарії, та й захворів. І послав він послів, і сказав до них: ‘Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи видужаю я з своєї цієї хвороби?’ А Ангол Господній говорив до тішб'яни-на Іллі: ‘Устань, вийди назустріч послам самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога? Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!’… І пішов Ілля” (2 Цар. 1:2-4). ПДЦ 478.3

Історія гріха й покарання царя Ахазії містить застереження, яким ніхто не може безкарно нехтувати. Хоч ми не вшановуємо язичницьких богів, однак тисячі людей поклоняються в сатанинському капищі, як це робив ізраїльський цар. Дух язичницького ідолопоклонства поширений і сьогодні, хоч під впливом науки й освіти він набув більш витонченої і привабливої форми. Кожен день додає докази того, що віра в непорушне пророче слово швидко згасає, натомість розум людей полонять забобони й сатанинські чари. Усі, хто не досліджує серйозно Писання, не перевіряє цим безпомилковим критерієм кожне бажання й намір у житті, хто не шукає Бога в молитві з бажанням пізнати Його волю, неминуче зійдуть з правдивого шляху та впадуть через обман сатани. ПДЦ 478.4

Євреї були єдиним народом, котрий має перевагу знати істинного Бога. Коли ізраїльський цар послав запитати язичницького оракула, він у такий спосіб заявив язичникам, що більше довіряє їхнім ідолам і божкам, аніж Богові свого народу, Творцеві неба і землі. Так само чинять ті, котрі, стверджуючи, що знають Слово Боже, ганьблять Його, відвертаючись від Джерела сили й мудрості та прохаючи допомоги або поради в сил темряви. Якщо гнів Божий запалав через такий учинок нечестивого царя-ідолопоклонника, то як Він може розцінювати подібні дії тих, котрі називають себе Його слугами? ПДЦ 479.1

(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [191, 192, 196]). ПДЦ 479.2