Поради для Церкви

Слуга слуг

Коли учні увійшли до світлиці, де мала відбутися Вечеря, їхні серця були сповнені образи. Юда протиснувся до місця поруч із Христом і сів ліворуч від Нього, а Іван — праворуч. Якби було найвище місце, Юда був налаштований зайняти його, і таким вважалося місце поруч із Христом. А Юда був зрадник. ПДЦ 445.1

Виникла ще одна причина для незгоди. На гостинах слуга зазвичай обмивав ноги гостям. І цього разу також усе було приготовлене для такого служіння: тут стояли глек з водою, умивальниця, лежав рушник. Не було тільки слуги, і його обов'язок мав виконати хтось із учнів. Однак кожен з них, поступаючись своєму ображеному гонору, вирішив не виконувати роботу слуги. Виявляючи стоїчну безтурботність, учні, здавалося, не усвідомлювали, що їм треба було робити. Своїм мовчанням вони відмовилися впокорити себе. ПДЦ 445.2

Учні не рушили з місця, щоб послужити один одному. Деякий час Ісус вичікував, щоб побачити, що вони робитимуть. Потім Він, Божественний Учитель, підвівся з-за столу. Знявши верхній одяг, який утруднював би рухи, Він узяв рушника й підперезався ним. Учні зі здивуванням та цікавістю спостерігали, мовчки очікуючи, що буде далі. “Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, котрим був підперезаний”. Цей учинок відкрив очі учнів. Гіркий сором і покора наповнили їхні серця. Вони зрозуміли невисловлений докір та побачили себе в зовсім іншому світлі. ПДЦ 445.3

Так Христос виявив Свою любов до учнів, їхній егоїстичний дух засмутив Його, але Він не сперечався з ними стосовно їхнього стану. Натомість Учитель подав їм приклад, якого вони ніколи не забудуть. Його любов до них неможливо було похитнути або загасити. Ісус знав, що Отець усе віддав у Його руки, що Він від Бога прийшов і до Бога відходить. Спаситель цілком усвідомлював Свою Божественність, проте зняв із Себе царствений вінець і царські шати та прийняв образ раба. Одним з останніх учинків Христа на Землі було те, що Він підперезався як слуга й виконав роботу слуги. ПДЦ 445.4

Христос бажав, щоб Його учні зрозуміли: хоч Він обмив їм ноги, це ані найменшою мірою не применшило Його гідності. “Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є” (Івана 13:13). Бувши безмежно вищим за них, Він наділив це служіння благодаттю й надав йому особливого змісту. Вище за Христа немає нікого, проте Він схилився, щоб виконати цю найскромнішу працю. Щоб Його народ не був введений в оману егоїзмом, який панує в людському серці та зміцнюється через самодогоджання, Христос Сам подав приклад упокорення. Він не залишив таку велику справу на відповідальність людини. Ісус вважав її настільки важливою, що Він Сам, рівний Богові, виконав роль слуги для Своїх учнів. Коли вони змагалися за найвище місце, Той, перед Ким схилиться кожне коліно, Кому ангели слави вважають за честь служити, схилився додолу, щоб обмити ноги тим, хто називав Його Господом. Він обмив ноги і Своєму зрадникові. ПДЦ 446.1

Обмивши учням ноги, Христос сказав: “Я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам” (Івана 13:15). Цими словами Христос мав намір не просто спонукати до гостинності. Він мав на думці щось більше, ніж обмивання ніг гостей від дорожнього пилу. Тоді Христос установлював релігійне служіння. Своїм учинком Господь запровадив цей обряд покори як освячену постанову. Учні мали виконувати його, щоб завжди пам'ятати про Господній урок смирення та служіння. ПДЦ 446.2