Поради для Церкви

Розділ 3. Приготуйтеся до зустрічі з Господом

Я бачила, що ми не повинні відкладати Прихід Господа. Ангел сказав: “Готуйтеся, готуйтеся до подій, які скоро грядуть на Землю. Нехай ваші діла відповідають вашій вірі”. Я бачила, що всі думки мають бути зосереджені на Богові й наш вплив повинен свідчити про Бога та Його істину. Ми не можемо прославити Господа, якщо безтурботні й байдужі. Ми не можемо прославити Його, якщо впадаємо в тугу. Нам необхідно серйозно трудитися для спасіння власної душі та спасати інших. До цього слід поставитися з усією серйозністю, а все інше сприймати як другорядне. ПДЦ 50.1

Я бачила красу Небес. Я чула, з яким захопленням співають ангели, віддаючи Ісусові хвалу, честь і славу. Тоді я змогла дещо зрозуміти про чудову любов Сина Божого. Він залишив усю славу й честь, яку мав на Небі, і був настільки зацікавлений у нашому спасінні, що терпляче й покірно зносив усі приниження і зневагу, які людина могла виявити до Нього. А Він був ранений, мучений, гноблений і розп'ятий на хресті Голгофи. Господь зазнав найбільш болісної смерті, аби спасти нас від смерті, щоб ми могли бути омиті Його кров'ю, жити з Ним в оселях, які Він готує для нас, та насолоджуватися світлом і славою Небес, чути спів ангелів і співати з ними. ПДЦ 50.2

Я бачила, що все Небо зацікавлене в нашому спасінні; тож хіба ми можемо бути байдужими? Хіба можемо бути недбалими, ніби це дріб'язкова справа — будемо ми спасенні чи ні? Чи знехтуємо ми Жертвою, принесеною за нас? Декотрі чинять саме так. Вони злегковажили запропонованою милістю й викликали Боже несхвалення. Духа Божого не завжди будуть засмучувати. Він відійде, якщо Його продовжуватимуть засмучувати. Якщо після всього, що Бог здійснив для спасіння людей, вони у своєму житті виявлять таку зневагу до запропонованої Ісусом милості, смерть стане їхньою долею; і вона обійдеться дорогою ціною. Це буде жахлива смерть, бо цим людям доведеться пережити таку ж агонію, яку пережив на хресті Христос, аби придбати для них викуплення, від якого вони відмовилися. Тоді вони зрозуміють, що втратили — вічне життя й безсмертну спадщину. Велика Жертва, принесена задля спасіння душ. свідчить про їхню цінність. І якщо дорогоцінна душа втрачена, вона втрачена назавжди. ПДЦ 51.1

Я бачила ангела, що стояв з вагою в руках, зважуючи думки й інтерес народу Божого, особливо молодих людей. На одній чаші ваги були думки й інтереси небесного характеру, а на другій — земного. На цю шальку були кинуті читання художньої літератури, думки про одяг, зовнішній вигляд, марнославство, гордість і т. ін. О, який серйозний момент! Божі ангели стоять з вагами, зважуючи думки так званих Його дітей, котрі стверджують, що є мертвими для світу й живими для Бога. І ось шалька, наповнена земними думками, марнославством та гордістю, швидко опускається донизу, незважаючи на те, що тягар за тягарем скочуються з ваги. Шалька, на якій були думки й інтереси небесного характеру, піднімалася так само стрімко, як попередня опускалася. О. якою легкою вона була! Я можу розповідати про це так, як бачила, проте ніколи не зможу передати тієї урочистості, гостроти вражень, коли побачила ангела з вагою, котрий зважував думки й інтереси народу Божого. Ангел сказав: “Чи може такий бути на Небі? Ні, ні, ніколи. Скажи їм, що надія, яку вони зараз мають, — даремна. Якщо вони без зволікань не розкаються і не отримають спасіння, то повинні будуть загинути”. ПДЦ 51.2

Вигляд благочестя нікого не спасе. Усі повинні мати глибокий живий досвід. Тільки це спасе їх у час недолі. Тоді їхня справа буде випробувана, щоб виявити, якою вона є. Якщо це було золото, срібло, дорогоцінні камені, то вони будуть заховані в таємному укритті Господа. А якщо їхня справа виявиться деревом, сіном або соломою, то ніщо не зможе захистити їх від лютості гніву Єгови. ПДЦ 52.1

Я бачила, що багато людей самі себе міряють по собі^* та порівнюють своє життя із життям інших. Цього робити не варто. Для нас не має бути жодного іншого прикладу, крім Христа. Він — наш вірний Взірець, і кожен повинен прагнути наслідувати Його. Ми — співпрацівники або з Христом, або з ворогом. Ми або збираємо з Христом, або розкидаємо. Ми — або рішучі справжні християни, або ніщо. Христос каже: “О, якби був ти або холодним, або гарячим! А що ти ледь теплий, — ні гарячий, ні холодний, — то Я змушений викинути тебе з Моїх уст”. ПДЦ 52.2

Я бачила, що дехто навряд чи знає, що таке самозречення або жертва, чи що означає страждати заради правди. Однак ніхто не ввійде на Небо, не приносячи жертви, необхідно плекати дух самозречення й жертви. Декотрі не принесли себе та свої тіла Богові в жертву на Його вівтар. Вони потурають своєму запальному, неврівноваженому характеру, задовольняють свої бажання, дбають про власні інтереси, незалежно від справи Бога. Ті, хто бажає принести жертву задля вічного життя, матимуть його; і воно буде варте страждань, варте розп'яття свого “я” та принесення в жертву кожного ідола. Неперевершена вічна слава переважує все, затьмарює всі земні задоволення. ПДЦ 52.3

(Свідчення для Церкви, т. 1, c. [123-126]). ПДЦ 53.1