Другий прихід Христа — головна подія майбутнього

29 грудня. Субота в майбутньому

“Бо як небо нове та нова та земля, що Я створю, стоятимуть передо Мною, — говорить Господь, — так стоятимуть ваші нащадки та ваше ім'я. І станеться, кожного нового місяця і щосуботи кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь” (Ісая 66:22-23) ДПХ 493.1

На початку Отець і Син спочили в суботу після праці творіння. Коли “були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє” (Бут.2:1 ), Творець і всі небесні істоти раділи, спостерігаючи цю славну картину. “Тоді співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини” (Йов 38:7). Коли прийде час “відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх” (Дії 3:21), тоді субота Творіння, день, у який Ісус спочивав в гробниці Йосипа, буде, як і раніше, днем спочинку й радості. Небо й Земля з'єднаються в хвалі й вдячності, коли щосуботи спасенні народи схилятимуться у щасливому поклонінні перед Богом і Агнцем (Ісая 66:23) (Христос — надія світу, c. [769-770]). ДПХ 493.2

Спасенні народи не знатимуть іншого Закону, окрім Закону небесного. Усі будуть жити єдиною щасливою родиною, одягнені в шати хваління та визнання. Дивлячись на цю картину, вранішні зорі співатимуть, а Божі сини радітимуть від щастя. ДПХ 493.3

“І станеться, кожного нового місяця і щосуботи кожне тіло приходитиме, щоб вклонитися перед обличчям Моїм, говорить Господь” (Ісая 66:23). “І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло” (Ісая 40:5). Господь Бог учинить, що “виросте правда й хвала перед усіма народами!” (Ісая 61:11). “Стане Господь того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його” (Ісая 28:5). ДПХ 493.4

Доки існуватимуть небо й земля, субота завжди залишатиметься знаком Божої сили. Навіть тоді, коли Едем знову розквітне на землі, святий день Божого відпочинку буде шанований усіма людьми, що житимуть під сонцем. Щосуботи мешканці Нової Землі будуть приходити, щоб “‘вклонятися перед обличчям Моїм’, — говорить Господь” (Ісая 66:23; Матв.5:18) (Христос — надія світу, c. [283]). ДПХ 493.5