Другий прихід Христа — головна подія майбутнього

9 грудня. Нове небо та нова земля

“Оскільки все це отак знищиться, то якими слід бути у святому житті й благочесті вам, котрі чекають і прискорюють прихід дня Божого, коли палаючі небеса зруйнуються, і розпалені стихії розтопляться? Але ми, згідно з Його обітницею, чекаємо нового неба і нової землі, де перебуває правда” (2Петр.3:11-13) ДПХ 473.1

Нечестиві ніколи не опоганять землі, наново створеної. З неба спаде Божий вогонь і знищить їх, — спалить і корінь, і гілля. Корінь — це сатана, а його послідовники — гілля. ДПХ 473.2

Божий вогонь, знищивши нечестивих, очистить усю землю. Зруйновані, у руїнах та розплавлені палаючим вогнем гори; те саме відбулося з атмосферою; знищені усі ниви. Потім перед нами відкрилася наша славна і чудова спадщина; ми успадкували землю, створену наново. ДПХ 473.3

“І бачив я нове небо й нову землю, перше-бо небо та перша земля проминули” (Об'явл.21:1). Вогонь, знищивши нечестивих, очищує землю. Зникають сліди прокляття. Ніяке вічно палаюче пекло не буде нагадувати спасенним про страшні наслідки гріха (Велика боротьба, c. [674]). ДПХ 473.4

Море розділяє друзів. Воно розлучає нас із тими, кого ми любимо. Наші зв'язки утрудняє широкий, безмежний океан. На новій землі більше не буде такого моря, там не буде галер з веслами. У давнину чимало тих, хто любив Бога і служив Йому, були прикуті ланцюгами до галер, змушені виконувати наказ жорстоких, черствих людей. Господь дивився на їхні страждання із співчуттям і жалем. Подяка Богові за те, що на землі, створеній заново, не буде більше ані бурхливих течій, ані поглинаючих глибин океану, ані бурхливих хвиль. ДПХ 473.5

Нехай усе чудове у нашому земному домі нагадує нам про кришталеву ріку та зелені лани, гіллясті дерева та живі потоки, сяюче місто та одягнених у білі шати співців, про нашу небесну домівку —світ краси, який не може змалювати жодний художник і описати жодна смертна мова. “Чого око не бачило і вухо не чуло, і що на серце людині не приходило, те Бог приготував тим, які люблять Мого” (1Кор.2:9). ДПХ 473.6