Другий прихід Христа — головна подія майбутнього

29 листопада. Христос —Суддя

“...Бо Отець не судить нікого, а передав весь суд Синові” (Йоан 5:22) ДПХ 462.1

Своїм вченням Христос намагався закарбувати в пам'яті людей те, що прийдешній суд неминучий. Перед Божим судом постануть не декілька людей і навіть не один народ, а цілий світ, усе людство, яке несе відповідальність за власне життя. У присутності мешканців інших світів найвище поцінуються любов, вірність, служіння Богові та людям. Слава і честь будуть віддані надмірно... Божий Закон відкриється у всій своїй величності, і ті, котрі зухвало чинили опір святим принципам, зрозуміють, що Закон, яким вони знехтували, зневажили і топтали ногами, — це божественне мірило характеру. ДПХ 462.2

Небесний всесвіт виявляє найбільший інтерес до Землі — цієї піщинки у Всесвіті, тому що Ісус заплатив безмежну ціну за спасіння її мешканців. ДПХ 462.3

Суд Бог доручив Синові, бо, безперечно, Він є Богом, Котрий явився у тілі. ДПХ 462.4

Бог визначив, що судити цілий світ буде Вождь стражденних, Котрий був у людському тілі. Той, Хто залишив небесні двори для того, щоб врятувати людину від вічної смерті, Хто допустив над Собою земне судилище, Хто витерпів ганебну смерть на хресті, — тільки Він може прийняти рішення про нагороду чи покарання. Той, Хто переніс страждання на хресті та приниження, повинен сповна отримати заплату на Божій нараді, бути визнаним Всесвітом за Царя святих. Він звершив спасіння і показав перед усіма безгрішними світами та небесною родиною, що справа, розпочата Ним, буде завершена. ДПХ 462.5

У день остаточного покарання та нагород як святі, так і грішні визнають у Тому, Хто був розп'ятий, Суддю усіх живих. Урочистим буде день остаточного суду. Нам даний час благодаті; ми маємо як можливості, так і переваги, аби “утверджувати наше поклнкання і обрання” (2Петр.1:10 ). Як нам потрібно цінувати цей дорогоцінний час і удосконалювати кожний талант, даний Богом, щоб бути вірними управителями. ДПХ 462.6