Другий прихід Христа — головна подія майбутнього

25 листопада. Сатана звільнений із в'язниці

“Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде звільнений із в'язниці своєї. І вийде спокушати народи, які знаходяться на чотирьох кутах землі” (Об'явл.20:7-8) ДПХ 458.1

Наприкінці цього тисячоліття станеться друге воскресіння. Нечестиві воскреснуть з мертвих і з'являться перед Богом для виконання над ними вироку “суду написаного”. Йоан, говорячи про воскресіння праведних, додає: “А інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років” (Об'явл.20:5). А Ісая писав про нечестивих: “...І будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть відвідані” (Ісая 24:22) (Велика боротьба, c. [661]). ДПХ 458.2

“Тепер сатана готується до останньої, вирішальної битви за першість. Позбавлений сили і можливості спокушувати, князь зла довгий час почувався нещасним і пригніченим, але після воскресіння нечестивих він бачить, що на його боці сила-силенна послідовників, і його надія оживе. Він твердо вирішує продовжувати велику боротьбу. Сатана збере всі армії беззаконників під свій прапор і з їхньою допомогою намагатиметься здійснити свої наміри. Нечестиві — це полонені сатани. Відкинувши Христа, вони підкорились головному бунтареві і готові слухняно виконувати його накази. Однак сатана й надалі хитрий і підступний, приховує справжнє обличчя. Він видає себе за князя — повноправного володаря світу, спадщина якого була незаконно в нього відібрана. Він виставляє себе перед своїми ошуканими підлеглими визволителем, запевняючи їх, що це його сила підняла їх із могил і що він має намір звільнити їх від найжорстокішої тиранії. За відсутності Христа сатана навіть творить чудеса, намагаючись підтвердити правомірність своїх домагань. Він зміцнює слабких і надихає всіх своїм духом та енергією. Він пропонує заволодіти табором святих і Божим містом. Зловтішно радіючи, він вказує їм на мільйони воскреслих, заявляючи, що він — їхній ватажок, здатний захопити місто і повернути собі престол і царство (Велика боротьба, c. [663]). ДПХ 458.3