Другий прихід Христа — головна подія майбутнього

12 листопада. “Чого око не бачило і вухо не чуло”

“Чого око не бачило і вухо не чуло, і що на серце людині не приходило, те Бог приготував тим, які люблять Його” (1Кор.2:9) ДПХ 445.1

Люди, які по-справжньому люблять Бога, захочуть так удосконалити дані їм Богом таланти, що вони стануть справжнім благословенням для оточуючих. З часом небесні ворота широко розкриються перед ними, і з уст Царя слави вони почують привітання, схоже на солодку музику: “Прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, приготовлене вам від заснування світу” (Матв.25:34). Таким чином викуплених приймуть до осель, які Христос готує для них. Там їх не будуть оточувати порочні люди, вони спілкуватимуться з тими, котрі з Божою допомогою розвинули досконалий характер. Кожний потяг до гріха, усяка недосконалість буде усунена Христовою кров'ю; вони зодягнуться у велич та сяйво Його слави, яка перевершує яскравість сонця в його красі. Моральна сила, досконалість Його характеру сяють достоїнством, яке перевершує усяку іншу велич. Вони стоять бездоганними перед великим білим престолом, поділяючи достойність і переваги ангелів. ДПХ 445.2

“Чого око не бачило і вухо не чуло, і що на серце людині не приходило, те Бог приготував тим, які люблять Його”. З уваги на славну спадщину, яку тільки можна отримати, “який викуп дасть людина за душу свою?” (Матв.16:26). Вона може бути бідною, однак володіти багатством та достоїнством, які світ ніколи не зможе дати. Душа, викуплена й очищена від гріха, з усіма її шляхетними здібностями, присвяченими на Боже служіння, має безмежну цінність. ДПХ 445.3

Завжди жити у цьому блаженному домі, носити в душі, у тілі та дусі не земні сліди гріха та прокляття, але досконалу подобу нашого Творця; через нескінченні століття зростати в мудрості, пізнанні та святості, завжди знаходити нові сфери для дослідження, завжди бачити нові чудеса та нову славу; завжди зростати у здатності пізнавати, насолоджуватися, любити й усвідомлювати, що є перевершуюча нас радість і любов, безмежна мудрість, — ось мета, на яку вказує християнська надія. ДПХ 445.4