Другий прихід Христа — головна подія майбутнього

4 листопада. Невимовна радість

“...Ісуса ...Який замість радості, яка Йому належала, витерпів хрест, нехтуючи осоромленням, і сів по правиці престолу Божого” (Євр.12:2) ДПХ 437.1

“Це сказав Я вам, — підкреслив Христос, — щоб радість Моя перебувала у вас і щоб радість ваша була повна” (Йоан 15:11). Христос завжди наперед бачив результати Своєї місії, відкриті Його пророчому зору. Його земне життя, сповнене важкої праці та самопожертви, підтримувала думка, що всі ці турботи недаремні. Віддаючи Своє життя за життя людей, Він відновить в людях подобу Божу. Він хоче піднести нас із пороху, заново сформувати наші характери за взірцем Свого характеру і прикрасити Своєю славою. ДПХ 437.2

Вдумливим поглядом Христос бачив важку муку Своєї душі, але відчував задоволення. Він дивився у простори вічності й бачив щастя тих, які завдяки Його смерті будуть прощені й отримають вічне життя. “Він зранений був за їхні провини; гноблений за їхні беззаконня. Кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!” (Ісая 53:5). Спаситель чув вигуки викуплених. Він чув, як вони співали пісню Мойсея й Агнця. ДПХ 437.3

Хоча спочатку Йому випало прийняти хрещення Кров'ю, хоча гріхи цілого світу повинні були обтяжити Його невинну душу, хоча тінь невимовної скорботи лежала на Ньому, — все це задля радості, яку Він бачив у майбутньому. І Він вибрав муки хреста, знехтував соромом. ДПХ 437.4

Усі Його послідовники мають поділитися цією радістю з іншими. Якою б великою і славною не була наша нагорода в майбутньому, не варто приховувати цю радість в таємниці до часу остаточного звільнення. Вже зараз вірою увійдіть у радість Спасителя. Подібно до Мойсея, ми покликані жити так, ніби бачимо Невидимого. ДПХ 437.5

Тим, хто Його приймає, Він дає силу стати синами й дочками Бога, щоб врешті-решт Бог міг прийняти їх за Своїх і перебувати з ними у вічності. Якщо протягом земного життя вони залишаться вірними Богові, то “побачать лице Його, а ім'я Його буде на чолах їхніх” (Об'явл.22:4). Чи є більше щастя на небі, аніж бачити Бога? Чи може грішник, врятований Христовою благодаттю, відчути більше щастя, ніж бачити Боже обличчя і знати Його як Отця? ДПХ 437.6