Другий прихід Христа — головна подія майбутнього

Жовтень. Небеса і земля протягом тисячоліть

1 жовтня. Незвичайне воскресіння праведників

“Ось Він іде з хмарами, і побачить Його всяке око, і ті, що прокололи Його, і заридають перед Ним всі племена землі. Так, амінь!” (Об'явл.1:7) ДПХ 403.1

“Тоді воскреснуть і ті, 'котрі прокололи Його'” (Об'явл.1:7), і ті, котрі знущалися з Нього в Його передсмертних муках; воскреснуть також злобні вороги Його правди і Його народу, щоб побачити Його в славі та стати свідками почестей, які будуть виявлені вірним слухняним Божим дітям (Велика боротьба, c. [637]). ДПХ 403.2

Під час Його страждань “Каяфа, піднісши праву руку до неба, урочисто звернувся до Ісуса: 'Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб Ти нам сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?'”... ДПХ 403.3

Усі присутні, спрямувавши погляди на Ісуса, уважно слухали. І коли Він відповів: “Ти сказав”, здавалось, небесне світло сяяло на Його блідому обличчі. Спаситель додав: “Навіть скажу вам: віднині ви побачите Сина Людського, сидячого по правиці Сили і грядущого на хмарах небесних!” ДПХ 403.4

На мить божественність Христа засяяла в Його людському єстві. Первосвященик здригнувся від погляду Спасителя... На якусь мить йому здалося, ніби він стоїть перед Вічним Суддею, всевидющі очі Котрого проникають в його душу, виявляючи таємниці, здавалось, поховані назавжди. ДПХ 403.5

Але ось ця картина зникла... Роздерши в удаваному обуренні свій одяг, він зажадав, щоб В'язень негайно був осуджений за богозневагу. “'Навіщо нам ще свідки? — сказав він, — ось тепер ви чули богохульство Його! Як вам здається?' І всі осудили Ісуса” (Христос — надія світу, c. [706-708]). ДПХ 403.6

Вожді ізраїльського народу вибрали своє. Їхнє рішення записане в книзі, яку Йоан бачив в руках Того, Хто сидів на престолі, і яку ніхто з людей не міг розгорнути. З усією нещадністю це рішення постане перед ними того великого дня, коли книга буде розпечатана “Левом з коліна Юди” (Об'явл.5:5) (Наочні уроки Христа, c. [294]). ДПХ 403.7

Коли Христос прийде вдруге, вони побачать не В'язня, оточеного черню, а Небесного Царя... Тоді священики і старійшини виразно пригадають судову сцену. Перед ними постануть, немовби написані вогняними буквами, подробиці цієї сцени. ДПХ 403.8