Другий прихід Христа — головна подія майбутнього
27 червня. Сила закону про недільний день
“Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи за ім'я Моє” (Матв.24:9). ДПХ 292.1
Коли рух за обов'язкове святкування неділі діятиме відкрито і рішуче, тоді проти тих, хто дотримує заповідей Божих, використають силу державного закону. Одним загрожуватимуть штрафом і арештом, декому запропонують впливові посади, всілякі нагороди та привілеї, щоб тільки зреклися своєї віри. Але вони залишатимуться непохитними: “Доведіть за допомогою Слова Божого нашу заблудження”. Ті, кого віддадуть під суд, захищатимуть істину, переконливо і ясно викладаючи її. Таким чином, дехто з їхніх слухачів вирішить дотримуватися усіх Божих заповідей. У такий спосіб світло буде дане тисячам, котрі інакше ніколи не почули б Слова істини. ДПХ 292.2
Усвідомлена покора Божому Слову вважатиметься за бунт. Засліплені сатаною батьки суворо і жорстоко поводитимуться зі своїми віруючими дітьми. Нечестиві пригнічуватимуть тих, хто дотримує Божих заповідей. Родинні зв'язки не будуть братись до уваги, дітей позбавлятимуть спадщини і виженуть з дому. Слова апостола Павла: “І всі, бажаючі жити благочестиво в Ісусі Христі, будуть переслідувані” (2Тим.3:12) виконаються буквально. Оскільки захисники істини відмовляться шанувати неділю замість суботи, то одні з них будуть ув'язнені, інші засуджені на вигнання і поневолення. ДПХ 292.3
Під час переслідування випробується віра Господніх слуг. Вони давали правдиві перестороги, дивлячись на Бога і довіряючись Його Слову. Божий Дух, діючи на їхні серця, спонукав їх говорити. Але коли буря протидії і докорів накинеться на них, дехто злякається і вигукне: “Ми напевне мовчали б, якби знали, до чого приведуть наші слова”. З усіх боків їх оточують труднощі. Сатана різними способами спокушає. Діло, за яке вони взялись, виявляється не під силу. Їм погрожують розправою. Натхнення, яке на початку заволоділо їхніми душами, минулося, але вони вже не можуть повернутися назад. Безпорадні, вони звертаються до Всемогутнього і просять у Нього сили. (Велика боротьба, c. [607-609]). ДПХ 292.4