Другий прихід Христа — головна подія майбутнього

140/366

19 травня. Остерігайтесь критеріїв, створених людьми

“Стережіться... лихих працівників... Бо обрізання — це ми, що служимо Богові духом і хвалимось в Ісусі Христі, а не покладаємось на тіло” (Фил.3:2-3). ДПХ 252.1

Є люди, яким необхідний дотик Божого Духа, бо лише в такому разі вони відчують обов'язок проголошувати вістку теперішнього часу. Вони не шукатимуть людських критеріїв, чогось нового і дивного. Субота, згідно з четвертою заповіддю, — ось критерій для нашого часу. ДПХ 252.2

Божа заповідь, яку майже зовсім забули, є випробувальною істиною для теперішнього часу. Прийде час, коли усі ті, що вклоняються Спасителеві, визначатимуться за цією ознакою. Згідно з цією ознакою вірності Небу розпізнаватимуть Божих слуг. Людські критерії лише відвернуть розум від великих і важливих учень, які становлять суть Істини для нашого часу. ДПХ 252.3

Сатана планує ввести у наше середовище людей, які були б готові впадати в будь-які крайнощі, людей недалеких, некритичних, різких, затятих у своїх уявленнях щодо істини. Вони будуть надміру вимогливі, їхнє бажання — нав'язати суворі обов'язки. Вони будуть прискіпливі у дрібницях і водночас зневажатимуть найважливіше в законі — суд, милість і Божу любов. Через діяльність таких, хай небагатьох, усіх, хто дотримуватиметься суботи, сприйматимуть як нестерпних фанатиків... ДПХ 252.4

Бог дає особливу роботу людям, які мають досвід. Вони повинні будуть стояти на варті Божої справи, і розуміючи, що Бог не доручає Свого діла тим, які вважають, що мають право нав'язувати свою особисту думку, проповідувати усе, що їм подобається, і не відповідати ні перед ким за свої вчинки і слова. Якщо такий дух самовпевненості запанує в нашому середовищі, то ми не матимемо ані єдності дії, ані єдності духа, ні успіху в служінні, ні здорового духовного зростання... Христос молився, щоб Його послідовники були єдині, оскільки Він єдиний з Отцем. Хто чекає відповіді на цю молитву, мусить боротися з найменшою тенденцією до розділення і робити усе від себе залежне, щоб зберегти дух єдності й любові між братами. ДПХ 252.5