Другий прихід Христа — головна подія майбутнього

7 травня. Найвитонченіші спокуси сатани

“Що закрите, те належить Господеві, Богові нашому; що ж відкрите — наше й наших дітей, повіки, щоб виконувати всі слова цього Закону” (Втор.29:28). ДПХ 240.1

Людські знання щодо матеріального і духовного світу неповні й недосконалі, тому багато людей не можуть зіставляти свої наукові погляди з біблійними твердженнями. Багато хто приймає теорії й припущення за наукові факти і гадає, що Боже Слово повинно бути перевірене цим “фальшивим знанням” (1Тим.6:20). Вони неспроможні зрозуміти Творця та Його дії, їм не під силу пояснити все це природними законами, і тому біблійна історія сприймається як невірогідна. Той, хто сумнівається у достовірності свідоцтв Старого і Нового Завітів, часто робить наступний крок і починає замислюватись над самим існуванням Бога, вважаючи безмежність Його влади явищем природи. І, втративши якір віри, вони розбиваються об скелю безбожності. ДПХ 240.2

Таким чином, багато хто від віри переходить до заблуджень, стає полоненим сатани. Людська філософія намагається дослідити і пояснити таємниці, які навіть у вічності не відкриються. Якби люди намагалися пізнати те, що Господь Сам відкрив їм про Себе і Свої наміри, вони осягнули б славу, велич і силу Єгови. І, усвідомлюючи власну нікчемність, були б задоволені тим, що вже відкрите їм і їхнім дітям. ДПХ 240.3

Найвигадливі спокуси сатани полягають у тому, що він спонукає людей робити припущення у тих галузях знання, які Господь не має наміру нам відкривати. Саме з цієї причини Люцифер був позбавлений Неба. Виявивши незадоволення тим, що Бог не посвятив його у всі Свої таємниці, він врешті-решт знехтував і тим, що йому було довірено. Викликавши дух незадоволення серед оточуючих його ангелів, він став причиною їхнього падіння. Тепер цей ошуканець намагається сповнювати людей тим самим духом і примушувати їх також нехтувати Божими повеліннями (Велика боротьба, c. [522-523]). ДПХ 240.4