Другий прихід Христа — головна подія майбутнього

Січень. Цар гряде

1 січня. Перший прихід Ісуса Христа

“Коли ж сповнився час, Бог послав Сина Свого... щоб викупити тих. що під Законом, щоб нам усиновлення прийняти” (Гал.4:4-5). ДПХ 105.1

Про прихід Спасителя було передвіщено людям ще в Едемі. Почувши про цю обітницю, Адам з Євою сподівалися, що вона незабаром виконається. Тому-бо вони так і зраділи своєму первісткові, сподіваючись, що саме він буде їхнім Визволителем. Але справдження обітниці затримувалося. Ті, котрі вперше почули про Нього, померли, не дочекавшись виконання обітниці. З часів Єноха обітницю передавали через патріархів і пророків, упевнюючи людей сподіванням на появу Месії, та Він усе не приходив. Пророцтво Даниїла визначило час Його приходу, але це об'явлення не всі правильно зрозуміли. Минали століття, і голоси пророків замовкли. Рука гнобителя тяжко тиснула ізраїльський народ, і багато хто хотів вигукнути: “Продовжаться дні, — і зникне всіляке видіння” (Єзек.12:22). ДПХ 105.2

Але подібно до зірок, які безперервно просуваються визначеним шляхом, Божі наміри не квапляться і не зволікають. У символах великої жертви і курівливої печі Господь відкрив Авраамові про полон Ізраїлю в Єгипті і оголосив, що його нащадки пробудуть там 400 років. “Та вони, сказав Господь, — потім вийдуть з великим маєтком” (Бут.15:14). І проти цих слів марно повстала вся сила пихатого фараонового царства. “Саме того дня, — згідно з Божою обітницею, — вийшли всі Господні війська з єгипетського краю” (Вих.12:41). На небесній нараді був визначений час приходу Христа. І коли настав час, у Віфлеємі народився Ісус. ДПХ 105.3

“Коли ж сповнився час, Бог послав Сина Свого”. Провидіння керувало рухом народів і людськими пристрастями та всіма діями доти, поки світ не був готовий до приходу Визволителя. ДПХ 105.4

Отже, для того, щоб відновити у людині образ Творця, прийшов Ісус Христос. Ніхто, крім Христа, не міг відновити спотворену природу людей. Він прийшов вигнати демонів, котрі поневолили людину. Він прийшов піднести нас з пороху, щоб сотворити за Своєю подобою понівечений гріхом характер людини й ушляхетнити її (Христос — надія світу, c. [31, 32, 37, 38]). ДПХ 105.5