Вісті для молоді

30. Жива віра

Багато з тих, хто щиро прагне святості серця й чистоти життя, здається, відчуває розгубленість і розчарування. Вони постійно дивляться на себе та скаржаться на брак віри. Вони вважають, що через брак віри не можуть претендувати на Боже благословення. Такі особи приймають почуття за віру. Вони не розуміють, що таке простота справжньої віри, тому стягають на свої душі велику темряву, їм потрібно відвести погляд від власного “я”, роздумувати про милість і доброту Бога, повторювати Його обітниці та просто вірити, що Він виконає Своє слово. ВМ 78.4

Ми повинні покладатися не на свою віру, а на Божі обітниці. Розкаявшись у порушенні Його Закону в минулому та приймаючи рішення виявляти послух у майбутньому, ми повинні вірити, що Бог заради Христа приймає нас і прощає наші гріхи. ВМ 79.1

Темрява та зневіра інколи напосідатимуть на душу, загрожуючи поглинути нас, але ми не повинні залишати нашу надію. Наш погляд має бути прикутий до Ісуса, якими б не були наші почуття. Нам необхідно намагатися сумлінно виконувати кожний обов'язок та спокійно покладатися на Божі обітниці. ВМ 79.2