Вісті для молоді

Вступ

1. Збудування характеру для вічності

Я глибоко зацікавлена в молоді і дуже хочу бачити в молодих людях прагнення до вдосконалення християнського характеру, до здобуття за допомогою старанного навчання й ревної молитви освіти, необхідної для прийнятного служіння в Божій справі. Я палко бажаю бачити, що вони допомагають одне одному досягати вищого рівня християнського досвіду. ВМ 7.1

Христос прийшов, щоб навчити людей іти шляхом спасіння; Він зробив цей шлях настільки простим, що навіть дитина може простувати ним. Він повеліває Своїм учням намагатися пізнати Господа; щоденно підкоряючись Його керівництву, вони пізнають, що “міцно поставлений прихід Його, мов зірниці” (Осії 6:3). ВМ 7.2

Вам доводилося спостерігати, як сходить сонце, як поступово на небі й на землі народжується день. Поволі світанок яснішає, аж доки не з'являється сонце. Тоді світло стає дедалі сильнішим та яскравішим, поки не досягне повноти полуденної слави. Це прекрасна ілюстрація того, що Бог бажає зробити для Своїх дітей в удосконаленні їхнього християнського досвіду. Якщо ми з дня на день ходимо в посланому Ним світлі, у добровільній покорі всім Його вимогам, наш досвід зростає й ширшає, доки ми не досягнемо міри зрілості повноти Христа Ісуса. ВМ 7.3

Молоді необхідно завжди бачити перед собою шлях, яким ішов Хрисгос. Кожен крок цього шляху був позначений перемогою. Хрисгос не прийшов на Землю як цар, аби панувати над народами. Він прийшов як покірна людина, аби зазнавати спокус та перемагати їх, намагаючись, як і ми маємо це робити, пізнавати Господа. Вивчаючи Його життя, ми довідаємося, як багато Бог здійснив для Своїх дітей через Нього. Ми також зрозуміємо: якими б великими не були наші випробування, вони не зможуть перевершити те, чого зазнав Хрисгос, аби ми пізнали дорогу, правду й життя. Наслідуючи Його приклад у своєму житті, ми маємо показати, як високо цінуємо Його жертву заради нас. ВМ 7.4

Молодь куплена безмежною ціною — кров'ю Сина Божого. Замисліться над тим, на яку жертву пішов Отець, дозволивши Своєму Синові принести цю жертву. Подумайте про те, від чого відмовився Христос, коли залишив небесні двори і царський престол, аби віддати Своє життя як щоденну жертву за людей. Він зазнав ганьби й жорстокого поводження. Ісус поніс усі образи і глузування, котрі тільки змогли нагромадити на Нього нечестиві. А коли Його земне служіння завершилося, Він зазнав смерті на хресті. Пороздумуйте над хресними стражданнями Господа: цвяхи пробили Його руки та ноги; люди, яких Він прийшов спасти, висміюють та ображають Його, Отець ховає від Нього Своє лице. Але завдяки цьому Христос для всіх охочих уможливив життя, сумірне із життям Бога. ВМ 7.5