Віра, якою я живу

12 лютого. Його бездоганне життя

Вічний Син

Не довго вже говоритиму з вами, бо надходить князь світу, та в Мені він не має нічого (Івана 14:30). ВЯЖ 55.4

Ми не повинні мати навіть найменшого сумніву щодо досконалої безгрішності людської природи Христа (Біблійний коментар АСД, т. 5, c. [1131]. Коментар Е. Уайт). ВЯЖ 55.5

Він — Брат у наших немощах, але не в наших пристрастях. Безгрішний, Він відвертався від будь-якого зла, оскільки зло було ненависним для Нього. Ісус переживав болісну боротьбу та болісну агонію в цьому гріховному світі. Його людська природа робила молитву насущною потребою і перевагою (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [202]). ВЯЖ 56.1

Христос міг згрішити. Він міг упасти, але навіть на мить у Ньому не виникала зла схильність (Біблійний коментар АСД, т. 5, c. [1128]. Коментар Е. Уайт). ВЯЖ 56.2

Прийнявши на Себе людську природу такою, якою вона стала після гріхопадіння, Христос навіть найменшою мірою не був замішаний у її гріху. Він зазнавав немощів та слабостей, якими оточена й людина… Він дотикався до наших немощів та відчував їх і, подібно до нас, був спокушений у всьому. І все ж “провини Він не учинив”. Ісус був Агнцем, Котрий “не має ні плями, ні вади”. Якби сатана міг найменшою мірою схилити Христа до гріха, тоді він уразив би Спасителя в голову. Але насправді він торкнувся тільки Його п'яти. Якби він торкнувся голови Христа, тоді людство втратило б надію. На Христа впав би Божественний гнів, як свого часу на Адама. Христос і Церква не мали б надії (Біблійний коментар АСД, т. 5, c. [1131]. Коментар Е. Уайт). ВЯЖ 56.3

Жодною думкою Христос не піддався силі спокуси… Христос проголосив про Себе: “Надходить князь світу, та в Мені він не має нічого”… ВЯЖ 56.4

Ісус не дозволяв ворогові душ затягнути Себе в болото зневіри або в трясовину відчаю й безвиході… ВЯЖ 56.5

Людська природа Христа була з'єднана з Божественною, у цій силі Він витримав усі спокуси, з якими сатана приступав до Нього, та зберіг Свою душу незаплямованою гріхом. Цю силу перемагати Він дасть кожному синові й кожній дочці Адама, котрі з вірою приймуть праведні риси Його характеру (Біблійний коментар АСД, т. 7, c. [927]. Коментар Е. Уайт). ВЯЖ 56.6