Віра, якою я живу

36/368

3 лютого. Особистісний Бог

Дивовижний Отець

Багато разів і багатьма способами колись через пророків говорив Бог до [наших] батьків. А цими останніми днями заговорив до нас через Сина, Якого поставив спадкоємцем усього і через Якого створив віки. Він, будучи сяйвом слави та образом Його сутності, утримуючи все словом Своєї сили, здійснивши [Собою] очищення [наших] гріхів, — сів праворуч Величності на висотах (Євр. 1:1-3). ВЯЖ 45.2

Бог є Дух, однак Він є Особа, бо таким явив Себе (Служіння зцілення, c. [413]). ВЯЖ 45.3

Як Особистість Бог явив Себе у Своєму Синові. Ісус — сяйво слави Отця, “образ Його сутності” — прийшов у світ як особистісний Спаситель. Як особистісний Спаситель Він заступається за нас у небесних дворах (Служіння зцілення, c. [418, 419]). ВЯЖ 45.4

Я бачила престол, на якому сиділи Отець і Син. Я вдивлялася в обличчя Ісуса і захоплювалася Його прекрасним виглядом. Отця я не могла бачити, бо Його приховувала хмара сліпучого світла. Я запитала Ісуса, чи Отець такого ж вигляду, що й Він Сам. Ісус відповів ствердно, але додав: “Якщо ти хоч раз побачиш Його славу, то помреш” (Ранні твори, c. [54]). ВЯЖ 45.5

Теорію про те, що Бог — це сутність, якою проникнута вся природа, приймають багато людей, котрі стверджують, що вірять у Святе Письмо. Однак у який би гарний одяг не вбиралася ця теорія, вона є найнебезпечнішою оманою… Якщо Бог — це сутність, котрою наповнена вся природа, то Він живе в усіх людях, а для досягнення святості, людина має лише розвивати силу, котра пробуває в ній. Ці теорії [пантеїзм та інші] з їхніми логічними наслідками… усувають необхідність викуплення і створюють уявлення, що людина сама може спасти себе… Ті, хто приймає їх, перебувають у великій небезпеці дійти врешті-решт висновку, що вся Біблія є вигадкою… ВЯЖ 45.6

Одкровення про Самого Себе, котре Бог дав у Своєму Слові, призначене для нашого дослідження. Ми можемо зрозуміти його. Але далі цього ми не повинні проникати… Людський розум не може збагнути Бога. Нехай ніхто не дає волю своїм здогадкам щодо природи Бога. У даному випадку мовчання — красномовність. Усезнаючий Бог стоїть понад усілякими дискусіями (Служіння зцілення, c. [428, 429]). ВЯЖ 46.1