Віра, якою я живу

26 листопада. Непохитні під час просівання

Останній заклик милості

Тому, одержуючи непохитне Царство, маємо благодать, якою служимо до вподоби Богові з побожністю і страхом (Євр. 12:28). ВЯЖ 395.3

Той, хто приймає Христа й у своїй щойно здобутій упевненості говорить, що спасенний, перебуває в небезпеці покладатися на самого себе. Такі забувають про власну слабкість і постійну потребу в Божественній силі. Вони не підготовлені до вивертів сатани… Єдина гарантія нашої безпеки — постійна недовіра собі та залежність від Христа (Ознаки часу, 18 січня 1910 р. або див. Наочні уроки Христа, c. [155]). ВЯЖ 395.4

Велика небезпека для людини — перебувати в самообмані, потураючи своїй самовпевненості, і таким чином віддалятися від Господа — Джерела її сили (Свідчення для Церкви, т. 8, c. [315]). ВЯЖ 395.5

Бог гряде вже незабаром, і ми входимо в час недолі (там же, т. 9, с. [62]). ВЯЖ 395.6

Не потрібно говорити: небезпеки останнього часу скоро грядуть на нас. Вони вже прийшли. Тепер нам потрібен меч Господній, бо тільки він здатний проникнути до глибини душі, знищивши тілесні пожадливості, схильності та пристрасті. ВЯЖ 396.1

Необхідно очистити розум, у якому гніздяться розпусні думки… Думки слід зосередити на Богові. Тепер настав час докласти рішучих зусиль для подолання вроджених схильностей тілесного серця (там же, т. 8, с. [315]). ВЯЖ 396.2

Як тільки наблизиться буря, багато з тих, які повірили у вістку третього ангела, але не освятилися через послух істині, відмовляться від власних поглядів і приєднаються до її противників. Об'єднавшись зі світом та перейнявши його духа, вони почнуть дивитися на речі так, як дивиться на них світ, а коли прийде час випробування, вони виявляться готовими обрати легкий популярний шлях. Талановиті люди, з приємними манерами, які колись раділи істині, використають свої здібності для того, щоб зводити душі. Вони стануть найлютішими ворогами своїх колишніх братів (Велика боротьба, c. [608]). ВЯЖ 396.3

Ми живемо в час просівання, коли все, що треба просіяти, буде просіяне. Господь не виправдає тих, хто знає істину, проте ані словом, ані ділом не виконує Його Заповідей (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [332]). ВЯЖ 396.4