Віра, якою я живу

290/368

15 жовтня. “Не бійся, — з тобою-бо Я”

Характерні істини

Не бійся, — з тобою-бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі допоможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю (Ісаї 41:10). ВЯЖ 346.7

Незабаром після того, як у 1844 році минув призначений час, мені було дане перше видіння. Я гостювала в дорогої сестри у Христі, близької мені по духу. П'ятеро жінок тихо стали на коліна біля сімейного вівтаря. Коли ми молилися, сила Божа зійшла на мене, і це сталося інакше, ніж раніше. Мені здалося, що я оточена світлом та піднімаюся все вище й вище над Землею. Я обернулася, шукаючи на Землі адвентистський народ, але нікого не могла знайти. Тоді голос сказав мені: “Подивися знову і шукай трохи вище”. Я підвела очі й побачила пряму вузьку дорогу, що пролягає високо над Землею. Цією дорогою в напрямку до міста йшов адвентистський народ… ВЯЖ 347.1

Я розповіла це видіння віруючим… і вони були переконані, що воно від Бога. Дух Господній був присутній при цьому свідченні, урочистість вічності спочило на нас. Мене наповнив невимовний страх і трепет від думки, що я, така юна й немічна, можу бути обрана знаряддям, за допомогою якого Бог дасть світло Своєму народові… ВЯЖ 347.2

У другому видінні, отриманому незабаром після першого, мені були показані випробування, через які я маю пройти, і мені було сказано, що мій обов'язок — іти й передавати іншим те, що Бог відкривав мені… ВЯЖ 347.3

Я ревно молилася кілька днів і ночей поспіль, щоб цей тягар було знято з мене й покладено на когось іншого, більш придатного для цього. Але світло щодо мого обов'язку не змінювалося (Свідчення для Церкви, т. 1, c. [58-62]). ВЯЖ 347.4

Мій Спаситель проголосив мене Його вісницею. “Твоя справа, — наставляв Він мене, — нести Моє Слово… Мій Дух і Моя сила будуть із тобою… Господь дає вістку” (Вибрані вісті, т. 1, c. [32]). ВЯЖ 347.5

Немає жодної моєї статті, яка б виражала тільки мої погляди. Я пишу лише про те, що Бог відкрив мені у видінні, — про дорогоцінні промені світла, що струменіють від Його престолу (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [67]). ВЯЖ 347.6