Віра, якою я живу

11 жовтня. Ілля і сучасна Церква

Характерні істини

Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий і страшний! І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям! (Мал. 4:5, 6). ВЯЖ 342.2

Заключні слова Малахії — це пророцтво про працю, яка має бути здійснена перед Першим і Другим приходами Христа (Південний сторож, 21 березня 1905 р.). ВЯЖ 342.3

Люди, котрі готують шлях для Другого приходу Христа, представлені в образі вірного Іллі, як і Іван у дусі Іллі готував шлях для Першого приходу Христа (Свідчення для Церкви, т. 3, c. [62]). ВЯЖ 342.4

Наша вістка має бути такою ж прямою, як і вістка Івана. Він засуджував царів за їхнє беззаконня. Хоч життю Івана загрожувала небезпека, він ніколи не дозволяв, щоб істина затихла на його вустах… ВЯЖ 342.5

У цей час майже загального відступництва Бог закликає Своїх вісників проголошувати Його Закон у дусі й силі Іллі. Як Іван Хреститель, готуючи людей до Першого приходу Христа, звертав їхню увагу на Десять Заповідей, так і ми, без тіні сумніву в голосі, маємо проголошувати вістку: “Побійтеся Бога й віддайте Йому славу, бо прийшла година Його суду!” (Об'явл. 14:7). Із серйозністю, яка характеризувала пророка Іллю та Івана Хрестителя, ми маємо намагатися приготувати шлях для Другого приходу Христа (Біблійний коментар АСД, т. 4, c. [1184]. Коментар Е. Уайт). ВЯЖ 342.6

Прийшла година Божого суду, і на членів Його Церкви покладена серйозна відповідальність: застерегти тих, хто стоїть на краю вічної загибелі (Пророки і царі, c. [716]). ВЯЖ 343.1

Будь-хто може зробити свій внесок у цю справу. Якщо хтось ревно й безкорисливо не працюватиме для спасіння душ, Бог визнає його винним (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [395]). ВЯЖ 343.2

Ви не можете перекладати свій обов'язок на братів. Ніхто, крім вас, не зробить цю роботу. Якщо ви будете приховувати своє світло, хтось залишиться в темряві через вашу недбалість (там же, с. [464]). ВЯЖ 343.3

У великому плані Господа є місце для кожної людини (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [37]). ВЯЖ 343.4