Віра, якою я живу

26 січня. Освячений пам'ятник

Субота Господня

Він пам'ятку чудам Своїм учинив, — милостивий та щедрий Господь! (Псал. 111:4). ВЯЖ 34.4

Благословляючи сьомий день, Бог тим самим встановив у Едемі пам'ятник Своїй творчій праці. Субота була дана Адамові — батькові та представникові всієї людської родини. Дотриманням суботи всі, хто житиме на Землі, мали засвідчувати свою вдячність та визнання того, що Бог — їхній Творець і законний Повелитель; що вони є творінням Його рук, підданими Його Царства. Отже, ця постанова була дана всьому людству і мала слугувати постійним нагадуванням (Патріархи і пророки, c. [48]). ВЯЖ 34.5

Усе було створено Божим Сином. “На початку було Слово, і Слово було в Бога… Все через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало” (Івана 1:1-3). А оскільки субота — пам'ятник творіння, то вона є свідченням любові й сили Христа. ВЯЖ 35.1

Субота спрямовує наші думки до природи та приводить до спілкування з Творцем. У співі пташок, шелесті дерев і шумі моря ми й досі можемо чути голос Того, Хто “в прохолоді дня” розмовляв з Адамом в Едемі. Споглядаючи Його силу в природі, ми знаходимо розраду, оскільки Слово, котрим створено все, дає життя душі (Христос — надія світу, c. [281, 282]). ВЯЖ 35.2

Бог… дав людині шість днів для праці, але освятив день Свого спокою і дав його людині, щоб вона зберігала його вільним від повсякденної праці. Однак, відокремивши таким чином суботу, Бог дав світові пам'ятник. Він не відокремив один із днів або якийсь день тижня, натомість конкретний, саме сьомий день. Тому, дотримуючись суботи, ми показуємо, що визнаємо живого Бога, Творця неба і землі (Свідчення для проповідників, c. [136]). ВЯЖ 35.3

Якби люди на Землі завжди непорушно й свято дотримувалися суботи, то не було б жодного атеїста чи ідолопоклонника (Патріархи і пророки, c. [336]). ВЯЖ 35.4