Віра, якою я живу

174/368

21 червня. Обман про природне безсмертя

Безсмертя в Христі

Набування майна язиком неправдивим — це скороминуща марнота шукаючих смерти (Прип. 21:6). ВЯЖ 208.5

Велика перша неправда, яку сатана сказав Єві в Едемському саду: “Умерти — не вмрете”, була першою проповіддю про безсмертя душі. Ця проповідь увінчалася успіхом та призвела до жахливих наслідків. Сатана переконав людей, що це велика істина, і тепер служителі церкви проповідують про природне безсмертя, співають про нього в гімнах та дякують за нього в молитвах (Свідчення для Церкви, т. 1, c. [342]). ВЯЖ 208.6

Але після гріхопадіння людини сатана наказав своїм ангелам докласти особливих зусиль, щоб насадити віру в природне безсмертя людини; спокусивши людей повірити в цей обман, сатана врешті-решт підвів їх до висновку, що грішники зазнають вічних мук. Тепер князь темряви, діючи через своїх духів, представляє Бога мстивим тираном, заявляючи, що Він укине до пекла всіх, хто не до вподоби Йому, примушуючи їх вічно відчувати Божий гнів… ВЯЖ 209.1

Чимало людей, обурених ученням про вічні муки, вдаються до іншої крайності. Вони бачать, що Бог, зображений у Писанні, сповнений любові й милосердя, тому не можуть повірити, що Він пошле Своє творіння у вічний пекельний вогонь. Але, дотримуючись учення про безсмертя душі, вони доходять висновку, що врешті-решт усе людство спасеться. Іншого виходу вони не бачать. Багато хто вважає біблійні застереження лише засобом залякування людей, аби втримати їх у послуху, та не вірить у їхнє буквальне здійснення. Виходить, що грішник може жити в гріховних задоволеннях, нехтуючи Божими вимогами, і водночас розраховувати на милостиве прийняття Богом… ВЯЖ 209.2

Бог відкрив людям Свій характер, а також Своє ставлення до гріха… “…безбожних усіх Він понищить!” (Псал. 145:20)… Проте справедливе покарання цілком відповідатиме милосердному, довготерпеливому і співчутливому характеру Бога… ВЯЖ 209.3

Кожен, хто має правильне уявлення про всі ці Його якості, любитиме Його; привабливість Божого характеру приваблює до Бога (Велика боротьба, c. [534, 537, 541]). ВЯЖ 209.4