Віра, якою я живу

Червень. Зараз і в майбутньому

1 червня. Час — дорогоцінний дар

Дари для всіх

Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре (Псал. 90:12). ВЯЖ 186.1

Наш час належить Богові. Йому належить кожна мить нашого життя, і наш найурочистіший обов'язок — використати цей дар для Його слави. Про жоден із даних Богом талантів Він не вимагатиме такого строгого звіту, як про наш час. ВЯЖ 186.2

Цінність часу незмірна. Христос вважав кожний момент дорогоцінним, таким же повинні вважати його і ми. Життя надто коротке, щоб марно витрачати його. У нашому розпорядженні лише небагато днів випробування, аби приготуватися до вічності. У нас немає часу, щоб його марнувати, проводити в егоїстичних задоволеннях, потурати гріху. Саме зараз ми маємо формувати характер для майбутнього безсмертного життя. Саме зараз необхідно підготуватися до слідчого суду. ВЯЖ 186.3

Людська сім'я, щойно народившись, відразу почала помирати… Людина, котра цінує час як день, дарований їй для праці, удостоїться небесних осель та безсмертного життя. Така людина виправдає своє народження. ВЯЖ 186.4

Ми повинні викупляти час. Даремно витрачений час неможливо відтворити. Ми не можемо повернути назад жодної миті. Єдиний спосіб викупити час — максимально використати те, що в нас залишається, ставши співпрацівниками з Богом у Його великому Плані викуплення… ВЯЖ 186.5

Кожен момент несе вічні наслідки. Ми повинні стояти, як солдати на варті, готові служити за першим покликом. Теперішня нагода сказати слово життя спрагненій душі може більше ніколи не повторитися. Бог може сказати тій людині: “Цієї ночі душу твою зажадають від тебе” (Луки 12:20), і через нашу байдужість вона може бути неготовою. Як же ми дамо звіт Богові великого судного дня? (Наочні уроки Христа, c. [342, 343]). ВЯЖ 186.6