Віра, якою я живу

12 січня. Секрет сили

Цілюща сила Слова

Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? — Як держатиметься Твоїх слів! (Псал. 119:9). ВЯЖ 18.7

Одна річ ставитися до Біблії як до книги, що містить хороше моральне повчання, до котрого можна прислухатися, доки воно узгоджується з духом часу і нашим становищем у світі; і зовсім інша річ — вважати її тим, чим вона насправді є — Словом живого Бога, Словом, яке є нашим життям, Словом, яке має визначати наші дії, слова й думки. Розцінювати Слово Боже як щось менше за це — значить відкидати його (Виховання та освіта, c. [260]). ВЯЖ 19.1

Слово Боже — це індикатор характеру й мотивів. Ми повинні читати Слово з відкритим серцем і розумом, аби прийняти даровані Богом ідеї. Ми не повинні думати, що читання Слова зробить те, що може зробити тільки Той, Хто відкриває Слово, Хто стоїть за ним. Деяким загрожує небезпека дійти поквапного висновку, а саме: оскільки вони твердо дотримуються істинних доктрин, значить фактично володіють благословеннями, котрі, як навчають ці доктрини, мають стати надбанням послідовників істини. Багато хто не приймає істину близько до серця. Її святі принципи не справляють контролюючого впливу на слова, думки і вчинки (Рев'ю енд Геральд, 1 жовтня 1901 р.). ВЯЖ 19.2

У наш злий і небезпечний час, коли людей усюди оточують спокуси й розтління, нехай молодь ревно й щиросердно кличе до Неба: “Чим додержить юнак у чистоті свою стежку?”. Нехай же їхні вуха будуть відкриті та їхні серця схиляться до того, аби коритися настанові, яка міститься в наведеній нижче відповіді: “Як держатиметься Твоїх слів!”. Єдиний безпечний шлях для молоді в наш розтлінний вік — покладатися на Бога. Без допомоги згори вони не приборкають людські пристрасті й смаки. У Христі вони зможуть знайти допомогу, якої потребують (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [409]). ВЯЖ 19.3

Істина має проникнути в найглибші куточки душі й очистити її від усього, що чуже духові Христа, заповнивши чистими, святими й досконалими властивостями Його характеру, аби всі джерела серця були подібні до квітів із прекрасним ароматом, запахом життя — на життя (Рукопис 109, 1897 р.). ВЯЖ 19.4