Віра, якою я живу
16 травня. Дивовижне перетворення характеру
Народження згори
А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою! (Псал. 17:15). ВЯЖ 166.2
Ісус прийшов, щоб відродити в людині образ Творця. Ніхто, крім Христа, не може відновити характер, зіпсований гріхом. Він прийшов, щоб вигнати демонів, які підкорили собі волю людини (Христос — надія світу, c. [37, 38]). ВЯЖ 166.3
Господь Ісус випробовує людські серця через прояв милості й щедрої благодаті. Він здійснює такі дивовижні перетворення, що сатана з усім його вихвалянням, з усім його злим збіговиськом, яке об'єдналося проти Бога та Його правління, стоїть, дивлячись на них, як на фортецю, неприступну для його вигадок й оман. Для нього вони — незбагненна таємниця. Ангели Божі, серафими, херувими, Божественні сили, яким доручено допомагати людським істотам, з подивом і радістю споглядають, як грішні люди, колишні діти гніву, тепер завдяки праці Христа, яка розвиває їхній характер за Божественною подобою, стають синами й дочками Бога, котрі виконують важливу роль у служінні й радощах Неба (Свідчення для проповідників, c. [18]). ВЯЖ 166.4
У всі віки вибрані Спасителем виховувалися й навчалися дисципліни в школі випробувань. Вони йшли вузьким земним шляхом, очищуючись у вогні страждань. Задля Ісуса вони терпіли нападки, ненависть і наклеп. Ці люди йшли за Ним, незважаючи на жорстоку боротьбу, виявляли самозречення та переживали гірке розчарування. На власному болісному досвіді вони пізнали тягар гріха, його силу, почуття вини, спричинене гріхом горе, тому відчувають огиду до нього. Усвідомлення величі безмежної Жертви, принесеної заради визволення від гріха, упокорює їх у власних очах і наповнює їхні серця вдячністю та хвалою, чого ніколи не зможуть зрозуміти безгрішні істоти. Їхня любов сильна, бо їм багато прощено. Учасники Христових страждань, вони можуть стати учасниками Його слави (Велика боротьба, c. [649, 650]). ВЯЖ 166.5
Христос дивиться на Своїх дітей, бездоганно чистих, незаплямованих і досконалих, як на нагороду за всі Його страждання, за Його покору й любов; як на нове свідчення Його слави, слави Христа — великого Центру, з якого випромінюється вся слава (Свідчення для проповідників, c. [18, 19]). ВЯЖ 167.1