Віра, якою я живу
14 травня. Святість життя
Народження згори
Майте мир з усіма і святість, без яких ніхто не побачить Господа (Євр. 12:14). ВЯЖ 164.1
Ніхто з тих, хто заявляє про свою святість, насправді не є святим. Люди, відзначені в небесних книгах як святі, не усвідомлюють цього і в жодному разі не вихваляються своєю добротою (Ознаки часу, 26 лютого 1885 р.). ВЯЖ 164.2
Духовний екстаз, який може переживати людина за надзвичайних обставин, не може слугувати переконливим доказом того, що вона є християнином. Святість — це не чуттєва екзальтація, а повне підкорення Божій волі. Бути святим означає жити кожним словом, яке виходить з уст Божих; виконувати волю нашого Небесного Отця; довіряти Богові під час випробувань, у темряві та при світлі; жити вірою, а не тим, що бачимо; покладатися на Бога з твердою впевненістю, спочиваючи в Його любові (Дії апостолів, c. [51]). ВЯЖ 164.3
Ніхто не може бути всесильним, однак усі можуть очиститися від нечистоти тіла й духу, звершуючи святі справи в Божому страху. Бог вимагає, щоб кожна душа була чиста і свята. Ми успадкували схильність до зла. Це частина нашої натури, яку нікому не слід виношувати. Плекати егоїзм — людська слабкість, бо егоїзм є природною рисою характеру. Але якщо ми не подолаємо весь егоїзм, якщо не розіпнемо своє “я”, то ніколи не зможемо бути святими, як святий Бог. Люди схильні до сумнівних фантазій, які стимулюються обставинами до активного зростання. Якщо потурати цій рисі, вона псує характер і занапащає душу (Лист 9, 1899 р.). ВЯЖ 164.4
Бог вимагає моральної досконалості. Люди, яким дано світло та можливості, повинні як Божі слуги прагнути до досконалості та ніколи — до меншого ідеалу праведності, пристосованого до успадкованих і набутих нахилів до зла. Христос узяв на Себе наше людське єство і жив нашим життям, аби показати нам, що ми можемо бути подібними до Нього… Ми маємо бути святими, як святий Бог; коли ми усвідомлюємо все значення цього твердження, схиляємо своє серце здійснювати Божу справу та бути святими як Він святий, тоді наближаємося до стандарту, встановленого для кожної особи в Христі Ісусі (там же). ВЯЖ 164.5