Віра, якою я живу

21 квітня. Ненависть до гріха

Освячені Його життям

Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Твій Бог оливою радості — більш, ніж друзів Твоїх (Євр. 1:9). ВЯЖ 137.1

Коли грішник навертається й отримує мир з Богом через викупну Кров, його християнське життя тільки починається (Велика боротьба, c. [470]). ВЯЖ 137.2

Благодать, яку Христос дарує душі людини, робить її ворогом сатани. Без цієї перетворювальної милості й відновлювальної сили людина завжди залишалася б в'язнем, рабом, покірним слугою сатани, готовим без вагання виконувати всі забаганки свого господаря. Однак нові принципи в душі порушують гріховний спокій та втягують людину в боротьбу. Христос наділяє людину силою, яка робить її здатною протидіяти тирану й узурпатору. Тоді людина втрачає смак до гріха та починає ненавидіти його, перемагає пристрасті, які раніше панували над нею, і цим доводить, що в ній діє сила згори (Ознаки часу, 2 грудня 1913 р. або див. Велика боротьба, с. [506]). ВЯЖ 137.3

Уподібнення до світу та гармонія з Христом не можуть співіснувати. Світські принципи і звичаї викрадають духовність із серця й життя. Уподібнення до світу означає схожість зі світом у прийнятті його стандартів… Ніхто не може водночас служити світові й Ісусові Христу. Між Христом і світом існує непримиренна ворожнеча (Рев'ю енд Геральд, 22 січня 1895 р.). ВЯЖ 137.4

Як мало тих, хто може сказати: “Я помер для світу і живу вірою в Сина Божого!”… Хоч наші оточуючі перебувають у суєті й поглинуті пошуком шалених задоволень і розваг, предметом наших розмов є Небеса, звідки ми очікуємо Спасителя. Душа наша тягнеться до Бога, щоб отримати в Нього прощення, мир, справедливість і справжню святість. Розмовляйте з Богом, і роздуми про небесне перетворять душу за образом і подобою Христа (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [145]). ВЯЖ 137.5

Нехай твоє серце пом'якшиться й розчулиться під Божественним впливом Божого Духа. Тобі не слід так багато говорити про себе, оскільки це нікого не зміцнить… Говори про Ісуса і забудь про себе, нехай твоє “я” розчиниться в Христі (там же, с. [320, 321]). ВЯЖ 138.1