Віра, якою я живу

14 квітня. Перші кроки до виправдання

Виправдані Його праведністю

Бог підняв Його Своєю правицею як Князя і Спасителя, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів (Дії 5:31). ВЯЖ 128.6

Багато хто має неправильне уявлення про те, у чому полягають перші етапи праці зі спасіння людини. На покаяння дивляться як на справу, яку грішник має здійснити сам, аби прийти до Христа. Вони думають, що грішник має самостійно досягти такого стану, який зробить його гідним здобути благословення Божої благодаті. Проте хоч покаяння справді має передувати прощенню (бо тільки розбите, скрушене серце до вподоби Богові), але грішник не може сам привести себе до покаяння або підготуватися до спілкування із Христом… Перший крок до Христа людина робить під впливом Божого Духа; відгукуючись на заклик Святого Духа, людина наближається до Христа, щоб мати можливість покаятися… ВЯЖ 128.7

Поставши перед первосвящениками й садукеями, Петро ясно виклав їм істину, згідно з якою покаяння — це Божий дар. Про Христа він сказав: “Бог підняв Його Своєю правицею як Князя і Спасителя, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів” (Дії 5:31). Покаяння — це такий же Божий дар, як і прощення й виправдання, а отримати покаяння можливо лише тоді, коли воно дароване Христом. Якщо ми линемо до Христа, це відбувається завдяки Його силі й доброті. Благодать розкаяння приходить через Нього, і від Нього ж надходить оправдання (Вибрані вісті, т. 1, c. [390, 391]). ВЯЖ 129.1

Що ж потрібно робити людині, котра прагне істинного покаяння? Вона має без зволікання прийти до Ісуса такою, якою є. Їй необхідно вірити, що слово Христа істинне, та, віруючи в обітницю, просити, аби отримати те, що просить. Коли щире бажання спонукає людей до молитви, їхнє благання не буде даремним. Господь виконає Своє слово і дасть Святого Духа, Котрий попровадить до покаяння… Покаянний грішник змішає віру з молитвою і буде не тільки вірити в приписи Закону, а й виконувати їх. Він… зречеться всіх пристрастей і звичок, які відвертають його серце від Бога (Вибрані вісті, т. 1, c. [393]). ВЯЖ 129.2