Віра, якою я живу

6 квітня. Виправдані Його Кров'ю

Обмиті Кров'ю Агнця

Тим більше тепер, оправдані Його Кров'ю, ми завдяки Йому спасемося від гніву (Римл. 5:9). ВЯЖ 119.4

Бог закликає вірити в Христа як у нашу викупну Жертву. Його Кров — єдиний засіб від гріха (Наставник молоді, 8 березня 1900 р.). ВЯЖ 119.5

Богові неугодно, аби ви були недовірливі й терзали душу страхом, побоюючись, що Бог не прийме вас, оскільки ви грішні й недостойні… Ви можете сказати: “Я знаю, що є грішником, але саме тому потребую Спасителя… Я не маю жодних заслуг або благочестя, покладаючись на які міг би претендувати на спасіння. Однак я репрезентую перед Богом примирливу Кров непорочного Агнця Божого, Котрий бере на Себе гріх світу. Це мій єдиний аргумент” (Ознаки часу, 4 липня 1892 р.). ВЯЖ 119.6

Ми отримуємо доступ до Бога та прощення гріхів тільки через Ісуса Христа, нашого Посередника. Бог не може простити гріхи на шкоду Своїй справедливості, святості й істині. Але Він простить гріхи і простить повністю. Немає гріхів, яких Він не пробачить у Господі Ісусі Христі та через Нього. Це єдина надія грішника, і якщо він сподіватиметься зі щирою вірою, то гарантовано отримає повне прощення. Існує єдиний доступний для всіх канал. Завдяки йому розкаяній скрушеній душі буде дароване багате, рясне прощення. Найогидніші гріхи будуть відпущені. Ці уроки були дані вибраному Божому народові тисячі років тому та повторювалися в різних символах і образах, аби в кожному серці закарбувалася істина, що без пролиття крові не має відпущення гріхів… Справедливість вимагала страждань людини; але Христос замінив їх стражданнями Бога. Його власні страждання не потребують відшкодування, Він зазнав їх заради нас, усі Його заслуги і святість були подаровані грішній людині (Біблійний коментар АСД, т. 7, c. [912, 913]. Коментар Е. Уайт). ВЯЖ 120.1

Христос закликає нас покласти наші гріхи на Нього, бо Він поніс їх… Але якщо ми відмовимося розкаятися в них, узявши відповідальність на себе, то загинемо. Ми можемо впасти на Христа — живий Камінь — і розбитися, та якщо цей Камінь упаде на нас, то зітре нас на порох (Рукопис 21, 1895 р.). ВЯЖ 120.2