Боротьба і мужність

Квітень

1 квітня. Криза в Ізраїлі

“Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому, — і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає” (Псал. 106:19, 20; див. також Вих. 32:1-6). БМ 107.1

За відсутності Мойсея судова влада була покладена на Аарона, і біля його намету зібрався величезний натовп з вимогою: “Устань, зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського краю, — ми не знаємо, що сталось йому” (Вих. 32:1). Хмара, як вони говорили… тепер нерухомо стоїть над горою і більше не вказує їм шлях… БМ 107.2

Така критична ситуація потребувала присутності мужа, котрий відзначався б стійкістю, рішучістю, безстрашністю та мужністю, для якого честь Бога була б дорожчою за прихильність народу, власну безпеку і навіть життя. Однак цей вождь Ізраїлю не мав таких рис. Аарон слабо опирався народові, а його вагання і боязкість у такий вирішальний момент додали людям ще більшої рішучості… Деякі залишалися вірними своєму завіту з Богом, але більша частина народу відступила від Нього… БМ 107.3

Аарон побоювався за себе, і замість того щоб повестися благородно, відстоюючи Божу честь, поступився вимогам більшості… Він зробив лите теля — щось на зразок єгипетських божків. Народ проголосив: “Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!”. Аарон безсоромно дозволив заподіяти Єгові таку образу. Але це ще не все. Зауваживши, з якою радістю люди сприйняли золотого бога, він спорудив перед ним жертівника, проголосивши: “Завтра свято для Господа!”. Сурмачі сповістили про це увесь табір… Під приводом “свята для Господа” вони вдалися до обжерливості й розпусних гулянок. БМ 107.4

Як часто й у наш час любов до задоволень набуває “вигляду благочестя”… Релігія, що дозволяє під час здійснення культових обрядів задовольняти свої егоїстичні або чуттєві бажання, залишається такою ж приємною для більшості сучасних людей, як і для стародавнього Ізраїлю. І в наш час є поступливі Аарони, котрі, обіймаючи авторитетні посади в церквах, поступаються неосвяченим бажанням людей, заохочуючи їх тим самим до гріха (Патріархи і пророки, c. [316, 317]). БМ 107.5