Боротьба і мужність

27 червня. Пам'ятник із каміння

“І взяли вони Авесалома, та й кинули його в лісі до великої ями, і накидали над ним дуже велику могилу з каміння” (2 Сам. 18:17; див. також 2 Сам. 18:1-18). БМ 202.2

Давид і всі, що були з ним, — воїни, державні діячі, старші за віком і молоді, жінки та маленькі діти — уночі перейшли глибоку швидкоплинну ріку… Рада Хушая досягла своєї мети: Давидові вдалося уникнути смертельної небезпеки, але нерозважливий царевич не міг заспокоїтися і незабаром вирушив у погоню за батьком… БМ 202.3

Місцем битви став ліс поблизу Йордану, де чисельна перевага війська Авесалома завдала йому лише шкоди. Опинившись у лісовій хащі, серед боліт, загони Авесалома, яким бракувало дисципліни, розгубилися і стали некерованими… Авесалом, зрозумівши, що його справа програна, повернув назад, але заплутався волоссям у гілках розлогого дерева; мул, на якому він їхав, утік, і він безпомічно повис, ставши легкою здобиччю противника. У такому стані Авесалома знайшов якийсь воїн, котрий, боячись царського гніву, пощадив його, але розповів про це Йоавові. Йоав довго не вагався. Він колись заприязнився з Авесаломом, двічі мирив його з Давидом, а той так безсоромно зловживав його довір'ям. Якби не переваги, які Авесалом отримав завдяки заступництву Йоава, це повстання ніколи б не піднялося. Тепер у владі Йоава було одним ударом знищити заколотника цього лиха. “І він узяв три стріли в руку свою, і послав їх у серце Авесалома”… БМ 202.4

Так загинули призвідники заколоту в Ізраїлі. Ахітофел покінчив життя самогубством. Царський син Авесалом, чия краса була гордістю Ізраїлю, загинув у розквіті сил, його мертве тіло кинули до ями, закидавши на знак вічної ганьби грудою каміння. Ще за життя Авесалом спорудив для себе розкішний пам'ятник у долині царів, але єдиним пам'ятним знаком, яким було позначено його могилу, стала купа каміння в пустелі (Патріархи і пророки, c. [742-744]). БМ 203.1