Боротьба і мужність

19 червня. Його остання помилка

“Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопив його, бо зноровилась була худоба. І запалився Господній гнів на Уззу, і Бог уразив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі” (2 Сам. 6:6, 7; див. також 2 Сам. 6:1-11). БМ 194.2

Доля, що спіткала Уззу, була Божественним судом за порушення чіткого повеління. Через Мойсея Господь дав спеціальну вказівку щодо перенесення ковчега. Ніхто, крім священиків, нащадків Аарона, не повинен був торкатися його і навіть дивитися на нього, коли він непокритий… БМ 194.3

Священики повинні були покрити ковчег, а сини Кегатові мали підняти його, тримаючи за держаки, вставлені в кільця, що знаходилися з кожного боку ковчега й ніколи не виймалися звідти. Гершоновим і Мерарієвим синам, відповідальним за покривала, дошки та стовпи скинії, Мойсей дав вози та волів для перевезення того, що було їм доручено. “А Кегатовим синам не дав, бо на них лежала служба святині, — на плечах повинні носити” (Числ. 7:9). Таким чином, при винесенні ковчега з Кіріят Єаріма була виявлена очевидна і непростима неповага до Господніх вказівок… БМ 194.4

Филистимляни, не знаючи Божого Закону, поставили ковчег на воза, коли повертали його Ізраїлеві, і Господь не заперечував проти цього. Але ізраїльтянам була чітко викладена Божа воля з усіх цих питань, а тому нехтування вказівками ганьбило Бога. На Уззі лежала тяжка вина самовпевненості. Порушення Божого Закону притупило в людській свідомості почуття його святості. Маючи невизнані гріхи, незважаючи на Божественну заборону, Узза насмілився доторкнутися до символу Божої присутності. Господь не може прийняти часткового послуху або недбалого ставлення до Його Заповідей. Покаранням, яке спіткало Уззу, Бог бажав показати усьому Ізраїлеві важливість чіткого дотримання Його вимог. Таким чином смерть однієї людини могла привести народ до каяття і запобігти покаранню тисяч (Патріархи і пророки, c. [705, 706]). БМ 194.5