Боротьба і мужність

165/375

12 червня. Ніжний докір

“Прости ж провину невільниці своєї, бо конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій провадить війни Господні, і зло не буде знайдене в тобі за твоїх днів” (1 Сам. 25:28; див. також 1 Сам. 25:18-35). БМ 187.1

Авіґаїл зустріла Давида шанобливо, виявивши йому повагу. Вона красномовно і переконливо виклала йому свою справу. Не виправдовуючи зарозумілої поведінки свого чоловіка, вона благала зберегти йому життя. Своїми діями вона також показала, що є жінкою не просто розсудливою, а й благочестивою, і знає, що Бог веде та скеровує Давида. Вона висловила тверду віру в те, що Давид є Господнім помазаником (Рукопис 17, 1891 р.). БМ 187.2

Авіґаїл ненав'язливе вказала Давиду на те, як йому варто вчинити. Він повинен був вести війни Господа. За особисті образи йому не слід було мстити навіть тоді, коли його переслідували як зрадника… Такі слова могли промовити уста тільки того, хто був наділений мудрістю згори. Благочестя кармелітянки, подібно до аромату квітки, мимоволі відображалося на її обличчі, у словах і діях. Дух Божого Сина наповнював її душу, її мова, приправлена благодаттю, сповнена доброти й миру, поширювала небесний вплив. Серце Давида наповнилося кращими спонуканнями, і він здригнувся від думки про те, якими могли бути наслідки його нерозважливого кроку… БМ 187.3

Посвячене християнське життя завжди поширює світло, розраду і мир. Таке життя характеризують чистота, тактовність, простота і корисність. Воно наповнене безкорисливою любов'ю, що освячує все навколо. Таке життя наповнене присутністю Христа. І куди б така людина не пішла, вона всюди залишає світлий слід. БМ 187.4

Авіґаїл була мудрою порадницею. Під впливом її розсудливих слів гнів Давида вщух… З покірним серцем він прийняв докір… Він подякував Авіґаїл і поблагословив за справедливу пораду. Є чимало таких, котрі думають, що заслуговують похвали, приймаючи докір без роздратування, але як мало тих, хто дякує від щирого серця за докір і благословляє людей, котрі намагаються врятувати їх від лихих учинків (Патріархи і пророки, c. [666, 667]). БМ 187.5