Наше найвище покликання

11 квітня. У згоді з Богом

Каже їм Ісус: Моя пожива — чинити волю Того, Хто послав Мене, та довершити Його справу (Івана 4:34). ННП 122.2

Христос проголосив: “Я зійшов з неба виконувати не Мою волю, а волю Того, Хто Мене послав” (Івана 6:38). Його воля знайшла активне застосування заради спасіння людських душ. Його людська воля підживлювалася Божественною волею. Його нинішнім слугам було б корисно запитати себе: “Який різновид волі зрощую я? Чи не потураю я своїм власним бажанням, утверджуючись у себелюбстві і норовливості?” Якщо це так, ми піддаємо себе великій небезпеці, адже сатана завжди буде керувати волею, яка не перебуває під контролем Божого Духа. Коли наша воля прийде до згоди з Божою волею, у нашому житті виявлятиметься святий послух, прикладом якого було життя Христа... ННП 122.3

Павло проголошує: “Я розп'ятий разом з Христом” (Гал. 2:19). Розіп'ясти свою волю — що може бути важче? Христос, подібно до нас, був випробуваний у всьому, але Його воля завжди залишалася на стороні Божої волі. Зодягнувшись у людське тіло, Він володів тією ж вільною волею, що й Адам в Едемі. Він міг піддатися спокусі, як піддався їй Адам. Проте й Адам через віру в Бога і виконання Його слова міг протистати спокусі, як протистав їй Христос. Якби Христос побажав, то міг би наказати каменям перетворитися на хліб. Він міг би кинутися з наріжника храму. Він міг би піддатися спокусі сатани, упасти перед ним і поклонитися йому — узурпаторові світу. Однак щоразу Ісус відповідав спокусникові словами: “Так написано”. Його воля перебувала в досконалому послуху Божій волі, і все Його життя було втіленням Божої волі... ННП 122.4

Послух Христа заповідям Отця має бути еталоном для нашого з вами послуху. Його послідовники, бажаючи вдосконалитися в Ньому, повинні тримати свою волю в підпорядкуванні Божій волі. Бог зробив усе можливе, щоб люди, які шукають Його всім серцем, могли розраховувати на Нього як Допомогу в недолях. Допомога в Того, Хто могутній. Христос обіцяв: Я буду вам Допомогою.²⁸ ННП 123.1