Наше найвище покликання

25 березня. Спасіння “за дорученням” не буває

Нехай кожний випробовує своє діло, і тоді матиме похвалу тільки в собі, а не перед іншими (Гал. 6:4). ННП 101.2

Ніхто не може служити Богові “за дорученням”. На жаль, багато хто думає, що в цьому світі є хтось сильніший за Христа, на якого вони можуть покластися. Замість того щоб прийти до Христа такими, якими вони є, повністю віддавши себе Йому, вони шукають людської допомоги. Бог бажає, щоб ми мали особистий досвід... Я не можу виховати характер для вас, а ви не можете виховати характер для мене.⁴⁶ ННП 101.3

Євангеліє має справу з окремими людьми. Кожна людина — це душа, яка або загине, або спасеться. Кожен володіє індивідуальністю, окремою й відмінною від усіх інших. Кожен має бути переконаний особисто та навернений особисто. Людина повинна особисто прийняти істину, покаятися, увірувати й підкоритися. Це її власне волевиявлення... Кожен має особисто підкоритися Богові.⁴⁷ ННП 101.4

Господь не бажає знищення нашої індивідуальності; немає Його волі на те, аби будь-які дві особистості були абсолютно однакові в смаках і характерах. У кожного є свої характерні особливості, і їх потрібно не придушувати, а розвивати й формувати за подобою Христа. Господь перетворює природні схильності та здібності на корисні знаряддя. Щоб удосконалювати й розвинути дані Богом здібності і таланти, людина повинна визнати факт: усі вони отримані нею від Бога не для використання в егоїстичних цілях... а для слави Божої і добра ближніх.⁴⁸ ННП 101.5

Кожній людині Бог (а не людина) доручив певну працю. Це індивідуальна праця — формування характеру за Божественною подобою. Лілії немає сенсу прагнути уподібнитися до троянди. Квіти і плоди формуються по-різному, але їхні особливості та своєрідність походять від Бога... Божий задум такий, щоб навіть найкращі з людей не мали однакових характерів. Життя, присвячене служінню Богові, буде розвиватися і ставати більш прекрасним у своїй неповторності.⁴⁹ ННП 102.1