Наше найвище покликання

20 березня. Не давайте місці спокусі

У Господньому страхові — сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм (Прип. 14:26). ННП 95.4

Бог вимагає, щоб ми визнавали свої гріхи й упокорювали перед Ним свої серця; і водночас ми повинні довіряти Йому як ніжному Батькові, Котрий не залишить тих, хто покладається до Нього. Ми не усвідомлюємо, як багато з нас живуть не вірою, а тим, що бачать. Ми віримо у видиме і не цінуємо дорогоцінних обітниць, даних нам у Божому Слові. Ми не можемо більш явно безчестити Бога, ніж проявом недовіри до того, що Він говорить.³⁰ ННП 95.5

Ані на мить не допускайте, що сатанинські спокуси відповідають вашим власним думкам. Відвертайтеся від них, неначе ви мали справу із самим ворогом. Сатана прагне збентежити душу. Христос прагне надихнути серце вірою й надією. Сатана бажає підірвати нашу довіру до Бога. Він говорить нам, що наші надії ґрунтуються на хибних ідеях, а не на вірному, незмінному слові Того, Хто ніколи не обманює.³¹ ННП 96.1

Коли сатана вселяє сумніви в тому, що ми справді народ, проваджений Богом, Котрий різними випробуваннями підготовлює нас встояти у великий день, будьте готові дати відсіч його нашіптуванням, представивши ясне свідчення з Божого Слова, що це народ Останку, який дотримується Божих заповідей і має віру Ісуса.³² ННП 96.2

Будемо ж повністю, покірно й безкорисливо довіряти Богові. Ми — Його малі діти, і саме так Він до нас ставиться. Коли ми наближаємося до Нього, Він милостиво охороняє нас від нападів ворога. Він ніколи не зрадить того, хто довіряє Йому, як дитина довіряє своїм батькам. Господь бачить покірні, віруючі душі, які линуть до Нього, і, сповнений співчуття й любові, Він лине до них та піднімає для них прапор проти ворога. ННП 96.3

“Не доторкайся до них, — каже Він, — бо вони — Мої. Я накреслив їх на долонях Моїх”. Бог навчає їх виявляти безумовну віру в Його силу, що діє заради них. І вони з упевненістю проголошують: “А перемога, що перемогла світ, — це віра наша!” (1 Івана 5:4).³³ ННП 96.4