Наше найвище покликання

6 березня. “У терпеливості побожність”

Бо тілесні вправи в деякій мірі корисні, а побожність на все корисна, бо має обітницю як теперішнього життя, так і майбутнього (1 Тим. 4:8). ННП 80.2

Додавши до стриманості терпеливість, нам потрібно зробити ще один крок угору по сходинках прогресу і в терпеливості виявити побожність. Вона зростає саме з терпеливості. Апостол Павло сказав: “І не лише нею, а й хвалимося, коли страждаємо, знаючи, що страждання виробляє терпеливість, а терпеливість — досвід, а досвід — надію” (Римл. 5:3, 4). ННП 80.3

Таким чином ми набуваємо наступну чесноту — побожність, якій притаманні дух і подоба характеру Ісуса Христа. Підняти нас до Його Божественного ідеалу — єдина мета всіх діянь Бога для нас та всього Плану спасіння... Порочний світ прагне заволодіти нашою свідомістю, усякий нечестивий вплив на кожному кроці намагається втримати нас на низькому, приземленому рівні, притупляючи наше сприйняття, розбещуючи нас, послаблюючи розум, паралізуючи духовні здібності та спонукаючи нас дати волю низькій природі... ННП 80.4

Дорогоцінні сходини потрібні саме для того, аби вберегти нас від усього цього. Наші погляди прикуті до Бога, Котрий перебуває наверху сходів. Від слави, яка освічує її вершину, звучить запрошення: “Підіймися вище!”. Ця слава приваблює серце. Ми прямуємо вперед крок за кроком. Підіймаємося все вище й вище. На кожному кроці ваблення посилюється. Душею опановують усе більш піднесені, святі прагнення. Вина минулого життя залишається позаду. Ми не сміємо подивитися вниз на те, що довго отруювало джерела справжнього щастя, мучило докорами сумління, послаблювало й підривало волю, пригнічувало найкращі поривання... ННП 81.1

Мета Божого Слова — надихати нас надією, спонукати... підніматися сходами, крок за кроком, у Небо з постійно зростаючою силою... Наш характер уподібнюється до Божого характеру, коли ми долучаємося до Його благодаті... Як віск набуває форми печатки, так і душа здобуває і зберігає моральний Божий образ. Нас наповнює та перетворює сяйво Його слави подібно до того, як темна хмара, наповнившись світлом, набуває бездоганної білизни.⁶ ННП 81.2