Наше найвище покликання

362/367

26 грудня. Сповнені Божої повноти

І пізнати Христову любов, яка сягає за межі пізнання, щоб наповнилися ви всякою Божою повнотою (Ефес. 3:19). ННП 424.3

Тут відкриті висоти, яких ми зможемо досягти через віру в обітниці нашого Небесного Отця, якщо будемо виконувати Його вимоги. Завдяки заслугам Христа у нас є доступ до престолу безмежної сили. “Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього?” (Римл. 8:32)... ННП 424.4

Серце, яке одного разу скуштувало любов Христа, постійно прагне глибшого насичення, і, віддаючи, ви будете приймати багатшою та щедрішою мірою. Кожне Боже об'явлення для душі збільшує здатність пізнавати й любити. Серце постійно просить: “Більше Тебе!”, а Дух Божий незмінно відповідає: “Значно більше”... ННП 424.5

Життя Христа було життям, сповненим Божественної вістки про Божу любов, і Він пристрасно бажав великою мірою передати цю любов іншим. Його обличчя випромінювало співчуття, Його поведінці були притаманні милість і покора, любов та істина. Кожний член Його Церкви, яка бореться, повинен виявляти ті ж якості, якщо хоче приєднатися до Церкви, яка торжествує. Любов Христа настільки широка, настільки сповнена слави, що порівняно з нею все, що цінує людина, стає незначущим. Коли нам відкривається ця істина, ми вигукуємо: “О, глибино багатства любові, яку Бог вилив на людей в дарі Свого Єдинородного Сина”... ННП 425.1

Це — таємниця Бога в тілі, Бога у Христі, Божественного у людському. Христос схилився в покорі, яка не має собі рівних, аби у Своєму піднесенні до престолу Божого Він міг піднести і віруючих в Нього, давши їм сісти разом з Ним на Його престолі. Нам буде дано “значно більше всього, що ми просимо або думаємо”, — “Духа мудрості й відкриття для Його пізнання” (Ефес. 3:20; 1:17), щоб ми “змогли зрозуміти, що то за ширина й довжина, висота й глибина, і пізнати Христову любов, яка сягає за межі пізнання, щоб наповнитися всякою Божою повнотою”.56 ННП 425.2