Наше найвище покликання

23 грудня. Вінці для вірних

А тепер приготовлено мені вінець праведності, який того дня дасть мені Господь, справедливий Суддя; і не тільки мені, а й усім, що полюбили Його прихід (2 Тим. 4:8). ННП 421.2

Чи було для великого апостола язичників справжньою жертвою залишити фарисейство заради Євангелія Христа? Ми відповідаємо: Ні! Рішуче й цілеспрямовано він відвернувся від багатства, друзів, від визнання суспільства, народних почестей і від своїх земляків, яких щиро та палко любив. Він вважав за краще пов'язати своє ім'я та долю з тими, яких вважав поганими покидьками; заради Христа він зазнав втрати всього. ННП 421.3

Апостол Павло потрудився більше за будь-кого з апостолів, переніс побоїв без міри. Його били палицями, камінням, він зазнав аварії кораблів, багаторазово був при смерті. Він був у небезпеках на морі й на суші, у місті та пустелі, у небезпеках від розбійників і співвітчизників. Апостол здійснював свою місію, будучи постійно в немочах, відчуваючи біль, втому, часто в недосипанні, у холоді й наготі... Коли він давав відповідь перед кровожерливим Нероном, нікого не було з ним... ННП 421.4

Однак чи присвячував Павло свій дорогоцінний час розповіді про свої важкі поневіряння? Ні, він відволікав увагу від себе, привертаючи її до Ісуса. Він жив не для свого щастя, проте був щасливий... “При всій нашій журбі я сповнився втіхою і переповнився радістю” (2 Кор. 7:4). І в останні дні свого життя, бачачи перед собою мученицьку смерть, він із задоволенням вигукує: “Я звершив добрий подвиг, закінчив свій біг, зберіг віру” (2 Тим. 4:7)... Спрямувавши свій погляд у безсмертне майбутнє, яке слугувало великим надихаючим мотивом усього його служіння, він з повною вірою додає: “А тепер приготовлено мені вінець праведності, який того дня дасть мені Господь, справедливий Суддя, — потім цей чоловік, який жив для інших, забуває про себе, — і не тільки мені, а й усім, що полюбили Його прихід”. О, шляхетний муж віри!⁴⁹ ННП 421.5

Павло був живим прикладом того, яким повинен бути справжній християнин. Він жив для слави Божої... “Для мене життя — це Христос” (Филп. 1:21).⁵⁰ ННП 422.1