Наше найвище покликання

29 листопада. Бачачи Невидимого

Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона... Вірою він покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, бо стояв непохитно, як той, що бачить Невидимого (Євр. 11:24—27). ННП 393.4

Мойсей... жив, як той, що бачить Невидимого, і тому наругу Христа вважав за більше багатство, ніж скарби Єгипту. Якби люди жили подібно до Мойсея, їхні обличчя світилися б Божою славою, бо вони, спостерігаючи на власні очі вічну славу та дивлячись на неї, перетворювалися б на образ Христа.⁵⁰ ННП 393.5

Наш розум перебуває на тому рівні, на котрому перебувають наші думки, і якщо ми думатимемо про земне, то в нашому розумі не закарбується небесне. Ми отримали б багато благословень, якби роздумували про милість, доброту та любов Бога, однак зазнаємо великої шкоди, думаючи про земне і тлінне. Ми дозволяємо різного роду турботам, негараздам і смутку приковувати нашу увагу до землі та робимо з мухи слона... Не можна допускати, щоб наші думки були цілком і повністю поглинуті земним. Нам потрібно привчати, дисциплінувати й виховувати розум, щоб ми могли думати в небесному руслі, роздумувати про невидиме й вічне, доступне тільки для духовного зору. Тільки бачачи Невидимого, ми зможемо здобути силу розуму та бадьорість духу... ННП 394.1

Куди б не закликало нас Боже провидіння, ми можемо бути впевнені, що Бог буде нашим Помічником. Ми не повинні бути іграшкою обставин, ми маємо стояти вище обставин... У труднощах, коли стається те, що нам не подобається, що випробовує наше терпіння та віру, нам не слід впадати у відчай, але ми повинні міцніше вхопитися за Бога та довести: наші прихильності зосереджені не на земному, а на горішньому і ми дивимося на Ісуса, Проводиря і Вершителя нашої віри. Ісус повинен стати початком і кінцем, першим і останнім. Він повинен стати нашою силою за всякого часу випробування.⁵¹ ННП 394.2