Наше найвище покликання

19 вересня. Досконалий народ

Отже, коли ви їсте, коли п'єте чи щось інше робите, все робіть на славу Божу (1 Кор. 10:31). ННП 310.3

Зосередивши свій погляд на Божій славі, ми повинні приділяти особливу увагу питанню нашої їжі і пиття. Ми потребуємо Божественного керівництва навіть у своїх повсякденних звичках, аби без потреби не було ні найменшої трати коштів лише для задоволення спотвореного апетиту. У Новому Завіті жодна з Божих вимог не втрачає своєї дієвості і сили, там немає ніяких поблажок в тому, що стосується їх обов'язкового виконання... Божі вимоги в Новому Завіті не занижені, навпаки, грані проведено ще більш чітко й обов'язки визначено ще більш ясно. Апостол наголошує: навіть у питаннях їжі й пиття “все робіть на славу Божу”. У когось може виникнути запитання: “Хіба я не вільний робити із собою, що мені завгодно? Невже мені тепер зовсім не можна чинити по-своєму? Хіба моє тіло не належить мені?” Ви можете поводитися з ним, як вам завгодно, проте тоді втратите свою душу. Або можете виконувати Божу волю та своє призначення в житті і тоді у світі прийдешньому матимете життя вічне.³⁵ ННП 310.4

Люди, котрі отримали настанову щодо шкоди, якої завдають здоров'ю м'ясні продукти, чай, кава, а також рясні й нездорові страви, і твердо вирішили вступити в завіт з Богом при жертві, не стануть більше потурати своєму апетитові та вживати їжу, котра, як їм відомо, не корисна для здоров'я. Бог вимагає, щоб апетит був очищений, аби практикувалося самозречення в тому, що некорисне. Ось праця, яку необхідно здійснити, перш ніж Його народ зможе постати перед Ним досконалим народом... Ті, хто заявляє про свою віру в реформу здоров'я, але діє всупереч її принципам у повсякденному житті, завдають шкоди власній душі та справляють неправильне враження на віруючих і невіруючих.³⁶ ННП 311.1

Не використовуйте неправильно або надмірно жодної часточки тих сил, які дав вам Бог, ані фізичних, ані інтелектуальних чи моральних. Усі ваші звички мають підпорядковуватися розумові, який, у свою чергу, кориться Божій волі.³⁷ ННП 311.2