Наше найвище покликання

26 серпня. Звичка та формування характеру

На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих (Прип. 4:14). ННП 282.1

Мало хто усвідомлює силу звички. Богонатхненний автор запитує: “Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера — ті плями свої?” і додає: “Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!” (Єрем. 13:23). Це серйозне твердження... Але надія і мужність містяться і в такій думці: якщо погані звички настільки сильні, що здається, майже неможливо повернути в правильному напрямку, сила хороших звичок також велика. Попередні дні впливають на результати щоденної праці, маючи тенденцію або підняти нас за шкалою моральної цінності, або зіштовхнути в погибель. Поразка сьогодні готує шлях до ще більшої поразки завтра; а сьогоднішня перемога забезпечує легшу перемогу завтра. Тому наскільки уважно нам потрібно стежити за тим, аби сформовані нами звички й характер були правильними і доброчесними... ННП 282.2

Мої юні друзі, стримуйте свої кроки від лихих шляхів... Людина може привчити себе чинити правильно. Подібно до Даниїла, вона може мати в серці небесну мету не оскверняти свою душу й тіло, незважаючи на поширені навколо розтління і занепад. Бог дав Даниїлові “пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості” (Дан. 1:17). Боже благословення зійшло на людину, яка докладала людських зусиль відповідно до Божественної волі. Така ж допомога буде дарована і зараз усім, хто дотримується такого курсу і, не спускаючи очей з Божої слави, виявляє отримання й самовладання. Між ними і тими, хто потурає своїм бажанням, буде явно видно таку ж різницю, як між Даниїлом і його друзями та рештою молодих людей при царському дворі. Вони відрізнятимуться ясним поглядом, здоровим кольором обличчя, твердою ходою, сильним живим інтелектом, глибоким розумінням духовної істини.⁵⁰ ННП 282.3

Будемо ж пам'ятати, що характер — це зовсім не справа випадку, він формується з дня на день або на добро, або на зло. Формування характеру — справа величезної важливості, оскільки має далекосяжні наслідки. Ми формуємо його і для цього життя, і для вічності.⁵¹ ННП 282.4