Наше найвище покликання

205/367

22 липня. Хліб, який насичує

Я — хліб живий, що зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, — це Моє тіло, яке Я віддам для життя світу!.. Бо Моє тіло — справжня пожива, а Моя кров — справжній напій (Івана 6:51—55). ННП 240.4

Слова: “Хліб наш насущний дай нам сьогодні” стосуються не тільки матеріальної, а й духовної їжі. Ця їжа несе вічне життя людині, котра споживає її. Віруючи та приймаючи слово Христа, ми споживаємо Його Тіло і п'ємо Його Кров... ННП 240.5

Уживаючи земну їжу, ми зміцнюємо свій фізичний організм. Те ж саме відбувається і з нашим духовним єством, коли ми споживаємо Тіло і п'ємо Кров Божого Сина. Боже Слово — це дух і життя для всіх, хто приймає його. Хто причащається дo Тіла і Крові Христа, той стає учасником Божественної приводи... Від Спасителя до нього тече цілющий потік.47 ННП 240.6

Не можна споживати це Тіло й пити цю Кров за іншу людину. Кожен має сам прийти до Христа — зі своїм власним духовним голодом; кожен повинен мати власні переконання, відчувати власну потребу і навчатися від Христа.48 ННП 241.1

Насичені Хлібом Життя, ми не можемо прагнути земних принад, світських розваг та земної величі. Наш релігійний досвід відповідатиме тій їжі, якою ми живимо свою душу.49 ННП 241.2

Одного прийому їжі нам не вистачить, щоб насититися до кінця життя. Ми повинні харчуватися день у день. Так і Боже Слово необхідно споживати щодня, щоб відновлювалося життя нашої душі. У тих, хто постійно живиться Словом, відображається Христос, Надія слави. Нехтування читанням і вивченням Біблії веде до духовного голодування... ННП 241.3

Христос — наше життя. Якщо Христос перебуває в душі, вона через відданість і посвячення Богові повністю відповідатиме вимогам, закладеним у Його принципах. Душа формуватиметься в особистому спілкуванні з Христом, Котрий задовольняє її насущні потреби. Він став для нас мудрістю, праведністю, освяченням і викупленням. Він для нас усе в усьому... ННП 241.4

Ісус — джерело життєвої сили для нашої душі. Якщо Він перебуває в нас, ми можемо сказати: “І живу вже не я, а Христос живе в мені” (Гал. 2:20).50 ННП 241.5