Виховання та освіта

Життя завдяки смерті

Урок про посів зерна навчає нас щедрості. “Хто сіє скупо, той скупо і жатиме, а хто сіє щедро, той щедро і пожне” (2 Кор. 9:6). ВО 107.2

Господь каже: “Блаженні ви, сівачі понад всякими водами” (Ісаї 32:20). Сіяти “понад всякими водами” означає віддавати туди, де необхідна наша допомога. Це не призведе до бідності. “Хто сіє щедро, той щедро і пожне”. Сіяч примножує своє насіння, розкидаючи його. Віддаючи, ми збільшуємо наші благословення. Божа обітниця запевняє про достаток, щоб ми продовжували давати. ВО 107.3

Більше того: коли ми ділимося благословеннями цього життя, вдячність одержувача готує його серце до прийняття духовної істини і таким чином зростає врожай для життя вічного. ВО 107.4

Посівом насіння в землю Спаситель символізує Свою жертву, принесену за нас. “Якщо зерно пшениці, впавши на землю, не вмре, — каже Він, — воно залишиться одне. Якщо ж умре, — принесе великий урожай” (Івана 12:24). Тільки завдяки жертві Христа- Насіння — може бути принесений плід для Божого Царства. Згідно із законом рослинного царства, життя — це результат Його смерті. ВО 107.5

Це стосується також усіх, котрі приносять плід як співпрацівники Христа: себелюбство, своєкорисливість повинні загинути; життя має бути вкинуте в борозну потреб світу. Але закон самопожертви — це закон самозбереження. Землероб зберігає своє зерно, розкидаючи його. Так само життя, яке буде збережене, — це життя, щедро віддане на служіння Богові й людині. ВО 108.1

Насіння помирає, аби прорости в нове життя. Із цього ми навчаємося уроку про воскресіння. Бог сказав про людське тіло, яке розкладається в могилі: “Сіється в тлінні, встає в нетлінні; сіється в неславі, встає в славі; сіється в немочі, встає в силі” (1 Кор. 15:42, 43). ВО 108.2

Коли батьки й учителі намагаються викласти дітям такі уроки, ця робота має бути практичною. Нехай діти самі підготують ґрунт і посіють насіння. Доки вони працюють, хтось із батьків або вчитель може розповісти їм про ниву серця, куди сіється добре або погане насіння. Як город повинен бути підготовлений для посіву звичайного насіння, так і серце має бути підготовлене для посіву насіння Істини. Кинуте в землю насіння може викласти урок про смерть Христа, а проросле стебло — істину про воскресіння. У міру зростання рослини можна продовжувати використовувати аналогію між природним і духовним посівом. ВО 108.3

Таким же чином слід настановляти і молодь. З процесу обробки землі можна постійно черпати уроки. Ніхто не береться сіяти на необробленій ділянці землі, вважаючи, що вона відразу принесе врожай. Необхідно докласти старанної, наполегливої праці в підготовці ґрунту, посіві насіння та вирощуванні врожаю. Те саме стосується і духовного посіву. Нива серця повинна бути оброблена. Ґрунт необхідно зорати каяттям. Злі пагони, які заглушають добрі злаки, необхідно викорінити. Як зарослий будяками ґрунт може бути освоєний тільки старанною працею, так і лихі нахили серця можуть бути переможені тільки ревними зусиллями в Ім'я Христа й силою Христа. ВО 109.1

Обробляючи ґрунт, уважний трудівник виявить, що перед ним відкриваються скарби, про які він і не мріяв. Ніхто не досягне успіху в сільському господарстві чи садівництві, якщо не звертатиме уваги на закони природи. Необхідно дослідити особливі потреби кожного виду рослин. Різні види вимагають різного ґрунту й культивації; узгодження із законами розвитку кожного з видів — умова успіху. Уважність, необхідна при пересаджуванні, щоб навіть кореневі волоски мали достатньо простору і були на своєму місці, догляд за молодими рослинами, обрізування й поливання, захист від морозу вночі та спеки вдень, прополювання бур'янів, захист від хвороби і шкідливих комах, скерування росту й форми — не тільки навчають важливих уроків щодо розвитку характеру, а й сама праця є засобом розвитку. Вона сприяє дуже важливому вихованню, розвиваючи акуратність, терпеливість, уважність до деталей, послух законові. Постійний контакт із таємницями життя і чарівністю природи, а також ніжність, що виникає внаслідок служіння цим прекрасним видам Божого творіння, оживляють розум, ушляхетнюють і покращують характер. А викладені таким чином уроки готують працівника до більш успішної роботи з людськими душами. ВО 109.2