Виховання та освіта

Субота

“Це знак поміж Мною та поміж вами... щоб ви познали, що Я — Господь” (Вих. 31:13).

Значення суботи як виховного й освітнього засобу — неоціненне. Усе, чого Бог вимагає від нас, Він повертає знову збагаченим, перетвореним, наділеним Його славою. Десятина, котру Він вимагав від Ізраїлю, була присвячена збереженню серед людей у чудовій красі зразка Його храму, що на Небі, — як знаку Його присутності на Землі. Так і частина нашого часу, на котру Він претендує, повертається до нас, маючи на собі Його Ім'я та печать. “Це знак, — каже Господь, — поміж Мною та поміж вами... щоб ви познали, що Я — Господь”, тому що “шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив, тому поблагословив Господь день суботній і освятив його” (Вих. 31:13; 20:11). Субота — це знак творчої та викупної сили; вона вказує на Бога як на джерело життя і знання; вона нагадує про первісну славу людини і таким чином свідчить про намір Бога відтворити в нас Його образ. ВО 256.4

І субота, і сім'я були засновані в Едемі. Згідно з Божим наміром, вони нерозривно зв'язані між собою. Цього дня більше, ніж будь-якого іншого, ми можемо жити життям Едему. Божий план полягав у тому, аби члени сім'ї були разом у роботі й навчанні, під час богослужіння й відпочинку; батько як священик сім'ї, а разом батько і мати — як учителі та друзі своїх дітей. Однак наслідки гріха, змінивши умови життя, великою мірою перешкоджають такому спілкуванню. Часто батько впродовж тижня майже не бачить своїх дітей. Він майже повністю позбавлений можливості спілкуватися з ними і повчати їх. Але любов Бога встановила межу важкій праці. Над суботою Він простягає Свою милосердну руку. У Свій день Він зберігає для сім'ї можливість спілкуватися з Ним, із природою та одне з одним. ВО 257.1

Оскільки субота — це пам'ятник творчої сили, вона є днем, коли ми більше, ніж у всі інші дні, повинні знайомитися з Богом через Його творіння. Сама вже думка про суботу має асоціюватися в дітей з красою природи. Щаслива та сім'я, члени котрої можуть іти до місця поклоніння в суботу, як Ісус ходив зі Своїми учнями до синагоги, — через поля, уздовж берега озера або через гаї. Щасливі ті батько та матір, котрі можуть навчати своїх дітей писаного Божого Слова з допомогою ілюстрацій, узятих зі сторінок відкритої книги природи; котрі можуть збиратися під зеленими деревами на свіжому чистому повітрі, щоб вивчати Слово та співом прославляти Небесного Отця. ВО 258.1

За допомогою такого спілкування батьки можуть нерозривними узами з'єднати своїх дітей зі своїми серцями і водночас із Богом. ВО 258.2

Можливості суботи як засобу інтелектуального розвитку — неоціненні. Нехай урок Суботньої школи буде вивчений не шляхом квапливого перегляду підручника в суботу вранці, а з допомогою ретельного дослідження за тиждень наперед у післяобідній суботній час із наступним щоденним повторенням та знаходженням прикладів упродовж тижня. Таким чином матеріал уроку закарбується в пам'яті, і цей скарб ніколи не буде повністю втрачений. ВО 258.3

Під час слухання проповіді нехай батьки і діти записують головний біблійний текст, процитовані вірші та, наскільки можливо, послідовність викладення думки, щоб повторювати одне одному вдома. Це значною мірою допоможе уникнути втоми, яка так часто буває в дітей від слухання проповіді, а також сформує в усіх звичку бути уважними та зв'язно мислити. ВО 258.4

Роздуми над запропонованими темами відкриють для учня скарби, про які той ніколи не мріяв. Власним життям він доведе реальність досвідів, описаних у біблійних текстах: ВО 259.1

“Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого” (Єрем. 15:16). ВО 259.2

“Я руки свої простягну до Твоїх заповідей”. “Дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, — і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх — нагорода велика” (Псал. 118:48; 18:11, 12). ВО 259.3