Виховання та освіта

Зв'язок між вихованням та одягом

“Нехай одягаються скромно”. “Вся оздоба царської дочки — усередині” (1 Тим. 2:9; Псал. 44:14).

Освіта не може вважатися завершеною, якщо вона не навчає правильних принципів стосовно одягу. Без такого навчання освітньо-виховна робота надто часто гальмується і спотворюється. Любов до одягу, відданість моді належать до найбільш грізних суперників учителя та найефективніших перешкод. ВО 252.1

Мода — це володарка, яка править залізною рукою. У дуже багатьох сім'ях силу, час, увагу батьків і дітей поглинають зусилля, спрямовані на задоволення її вимог. Багаті люди прагнуть перевершити одне одного, намагаючись не відстати від її постійно мінливих стилів. Середні й бідніші класи докладають усіх зусиль, аби наблизитися до стандарту, встановленого тими, кого вважають вищими за них. Там, де кошти і сила обмежені, а претензії на елегантність великі, тягар стає майже нестерпним. ВО 252.2

Для багатьох людей не має значення, наскільки одяг гарний та чи пасує їм; фасони міняються, і одяг необхідно переробити або ж викинути. Члени сім'ї приречені на нескінченну важку працю. Немає часу для навчання дітей, для молитви, вивчення Біблії, немає часу допомогти малюкам заприязнитися з Богом через споглядання Його творіння. ВО 253.1

Немає ані часу, ані грошей для доброчинності. А сімейний раціон часто бідний. Їжа погано підібрана, нашвидкуруч приготовлена і вимоги організму задоволені лише частково. Наслідок цього — неправильні звички в харчуванні, які викликають захворювання або призводять до нестриманості. ВО 253.2

Любов до хизування породжує марнотратство і в багатьох молодих людях убиває прагнення до більш благородного життя. Замість того щоб намагатися здобути освіту, вони рано починають працювати, аби заробити гроші та задовольнити пристрасть до одягу. Не одну молоду дівчину, обмануту цією пристрастю, вона привела до загибелі. ВО 253.3

У багатьох родинах сімейний бюджет не здатний покрити надмірні потреби. Батько, неспроможний задовольнити вимог дружини й дітей, зазнає спокуси вдаватися до нечесності, а в результаті — знову ганьба і крах. ВО 253.4

Навіть день богослужіння і саме богослужіння не вільні від панування моди. Вони радше надають можливість для ще більшого прояву її влади. Церква перетворюється на місце для демонстрації моди, і фасони досліджуються більше, ніж проповідь. Бідні люди, котрі не можуть задовольнити вимоги такого звичаю, узагалі тримаються далі від церкви. День спочинку проводять у неробстві, а молодь — часто в товаристві, котре деморалізує. ВО 253.5

У школах дівчата через невідповідний незручний одяг не здатні ні до науки, ні до відпочинку. Їхні голови зайняті іншими думками, і перед учителем стоїть важке завдання пробудити в них цікавість до навчання. ВО 254.1

Щоб розвіяти чари моди, учитель часто може не знайти більш успішного засобу, ніж спілкування з природою. Нехай учні знаходять задоволення в краєвидах біля річки, озера чи моря; нехай вони ходять у гори, милуються красою заходу сонця, досліджують скарби лісу й поля, отримують задоволення від розведення рослин, зокрема квітів, і тоді наявність ще однієї стрічки чи рюші стане малозначною справою. ВО 254.2

Допоможіть молоді усвідомити, що в одязі, як і в харчуванні, простий спосіб життя — необхідна умова для високих думок. Покажіть, як багато їм потрібно навчитися і зробити, якими дорогоцінними є роки юності в приготуванні до справи всього життя. Допоможіть їм побачити скарби, які містяться в Слові Божому, у книзі природи та в життєписах благородних людей. ВО 254.3

Нехай вони замисляться над стражданнями, які могли б полегшити. Допоможіть їм усвідомити, що кожний долар, витрачений людиною задля зовнішнього блиску, позбавляє її коштів, з допомогою яких можна нагодувати голодних, одягнути нагих, утішити засумованих. ВО 254.4

Вони не можуть собі дозволити втратити чудові можливості, зупинитися в розумовому розвитку, зруйнувати своє здоров'я і щастя задля узгодження з поглядами, котрі не мають нічого спільного з розсудливістю, зручністю та привабливістю. ВО 255.1

Водночас молодь слід навчати розуміти уроки природи. “Усе Він прегарним зробив свого часу” (Екл. 3:11). Наша перевага — прославляти Творця в одязі, як і в усьому іншому. Він бажає, щоб наш одяг був не тільки охайним і корисним для здоров'я, а й відповідним і личив нам. ВО 255.2

Про характер людини судять за її стилем одягу. Вишуканий смак, розвинутий розум виявлятимуться у виборі простого відповідного вбрання. Статечна простота в одязі в поєднанні зі скромною поведінкою багато зроблять для того, щоб оточити молоду жінку такою атмосферою святої стриманості, котра слугуватиме для неї щитом від тисячі небезпек. ВО 255.3

Нехай дівчата будуть навчені, що мистецтво добре вдягатися включає в себе й уміння виготовляти для себе одяг. Таке бажання має плекати кожна дівчина. Це буде джерелом корисності й незалежності, без якого вона не може дозволити собі обійтися. ВО 255.4

Любити красу і прагнути її — це правильно, але Бог бажає, щоб насамперед ми любили найвищу красу — нетлінну та шукали її. Найдосконаліші витвори людської майстерності не володіють красою, котра може зрівнятися з красою характеру, “дорогоцінною перед Богом”. ВО 255.5

Нехай молодь і малі діти навчаться обирати для себе царський одяг, зітканий на небесному верстаті, — “чистий світлий вісон” (Об'явл. 19:8), в який зодягнуться всі святі Землі. Цей одяг — бездоганний характер Христа — запропонований безкоштовно кожній людині. Але всі, хто прийме його, приймуть і носитимуть його вже тут. ВО 256.1

Нехай діти засвоять, що, відкриваючи свій розум для чистих, сповнених любові думок та звершуючи добрі діла любові, вони зодягаються в прекрасний одяг Його характеру. Ці шати зроблять їх гарними й улюбленими тут, а в майбутньому забезпечать їм право на вхід до палацу Царя. Ось Його обітниця: ВО 256.2

Вони “ходитимуть зі Мною в білому, бо є того гідні” (Об'явл. 3:4). ВО 256.3