Виховання та освіта

Трудове виховання

“І пильно дбали про те... щоб працювати своїми власними руками” (1 Сол. 4:11).

При творінні праця була дана як благословення. Вона означала розвиток, силу і щастя. Унаслідок прокляття гріха змінився стан Землі, що призвело і до зміни умов праці. Хоч тепер її супроводжують тривога, утома та біль, вона залишається джерелом щастя й розвитку. Праця — засіб захисту від спокус. Її дисциплінуюча дія стримує потурання власним примхам, виховує працелюбність, моральну чистоту і твердість характеру. Таким чином вона стає частиною великого Божого плану відновлення людини після гріхопадіння. ВО 218.1

Необхідно допомогти молоді побачити істинне достоїнство праці. Покажіть їй, що Бог постійно трудиться. Усе творіння в природі виконує призначену йому роботу. Усе творіння наповнене дією, і ми також повинні бути діяльними, аби виконати свою місію. ВО 218.2

У наших трудах ми маємо співпрацювати з Богом. Він дає нам землю з її скарбами, але ми повинні пристосувати їх для нашої користі та зручності. Він викликає ріст дерев, а ми готуємо лісоматеріали і споруджуємо будинки. Він заховав у землі золото й срібло, залізо й вугілля, але ми можемо здобути їх тільки працею. ВО 218.3

Покажіть, що, хоч Бог створив і постійно контролює все в природі, Він наділив нас силою, не зовсім відмінною від Його сили. Нам дана певна міра контролю над силами природи. Як Бог із хаосу викликав до існування Землю в її красі, так і ми можемо створити порядок та красу з безладу. І хоч усе сьогодні спотворене злом, ми від своєї завершеної роботи відчуваємо радість, подібну до тієї, яку відчував Творець, коли, дивлячись на прекрасну Землю, проголосив: “Вельми добре”. ВО 218.4

Як правило, найкращою фізичною вправою для молоді буде корисне заняття. Мала дитина знаходить у грі як розвагу, так і розвиток, і її забави мають сприяти не тільки фізичному, а й розумовому та духовному зростанню. У міру того, як вона набуває сили і розуму, найкращим відпочинком для неї буде якийсь вид корисної праці. Найефективнішим засобом для розвитку розуму і формування характеру є те, що навчає молодь приносити користь та нести свою частину життєвих тягарів. ВО 219.1

Молодь необхідно навчати, що життя — це серйозна праця, відповідальність, турбота. Молоді люди потребують виховання, яке зробить їх практичними чоловіками й жінками, котрі зможуть впоратися з непередбаченими обставинами життя. Їх потрібно навчати, що систематична, добре організована праця важлива не тільки як захист від зрадливості життя, а й як допомога для всебічного розвитку. ВО 219.2

Незважаючи на все, що було сказано й написано про достоїнство фізичної праці, переважає думка, що вона є принизливою. Юнаки прагнуть стати вчителями, клерками, комерсантами, лікарями, адвокатами або ж зайняти посаду, яка не вимагає фізичної праці. Молоді жінки цураються хатньої роботи, шукаючи освіти в якихось інших галузях. Таким слід зрозуміти, що чесна праця не принижує жодну людину. Принизливими є неробство й егоїстичне утриманство. Неробство виховує потурання власним примхам, наслідком чого стає пусте, безплідне життя — нива, що заохочує до проростання різного роду зла. “Бо земля, що напилася дощу, який її часто зрошує, і родить корисну зелень тим, котрі її обробляють, — одержує благословення від Бога. А та, що зростила терня і бур'ян, — не потрібна і близька до прокляття; її кінець — спалення” (Євр. 6:7, 8). ВО 219.3

Багато галузей науки, які поглинають час учня, не є суттєво необхідними для корисності або щастя. Однак для кожної молодої людини суттєво необхідно ґрунтовно ознайомитися зі щоденними обов'язками. Молода жінка може обійтися без знання французької мови, алгебри чи навіть уміння грати на піаніно. Але їй необхідно навчитися пекти добрий хліб, виготовляти хороший зручний одяг та успішно виконувати багато обов'язків з домашнього господарства. ВО 220.1

Для здоров'я і щастя всієї родини немає нічого життєво важливішого за вміння та кмітливість кухаря. З допомогою погано приготовленої нездорової їжі кухар може перешкодити і навіть покласти кінець життєдіяльності дорослої людини та розвиткові дитини. Або ж, забезпечуючи їжею, відповідною до потреб організму і водночас апетитною та смачною, він може принести стільки ж користі, скільки в протилежному випадку — шкоди. Отже, щастя в житті багато в чому залежить від сумлінного виконання повсякденних обов'язків. ВО 220.2

Оскільки чоловіки, як і жінки, беруть участь у веденні домашнього господарства, то хлопцям, як і дівчатам, потрібно одержати знання в царині домашніх обов'язків. Застелити ліжко, навести порядок у кімнаті, помити посуд, приготувати страву, випрати й полагодити свій одяг — таке виховання зробить хлопця не менш мужнім, натомість щасливішим та кориснішим. А якщо дівчата у свою чергу зможуть навчитися запрягти коня і правити ним, користуватися пилкою і молотком, а також граблями й мотикою, вони будуть краще підготовлені зустрічати непередбачені обставини життя. ВО 221.1

Нехай діти і молодь дізнаються з Біблії, як Бог ушановує щоденну працю трудівника. Нехай вони прочитають про пророчих синів (див. 2 Цар.6:1-7), учнів школи, котрі будували для себе дім і задля котрих було звершене чудо, аби не допустити втрати позиченої сокири. Нехай вони прочитають про Ісуса-теслю, про Павла, котрий виготовляв намети, поєднуючи працю ремісника з найвищим служінням, тобто людське й Божественне. Нехай вони прочитають про хлопчика, чиї п'ять хлібів були використані Спасителем для звершення прекрасного чуда нагодування великої кількості народу; про швачку Сарну, воскрешену з мертвих, аби вона могла продовжувати шити одяг для бідних; про мудру жінку, змальовану в Приповістях, котра “шукає вовни й льону, і робить охоче своїми руками”, видає “поживу для дому свого, а порядок служницям своїм”, “засадила вона виноградника” “та зміцнює рамена свої”, “руки свої простягає до бідного, і долоню свою відкриває для вбогого”, “доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть” (Прип. 31:13, 15, 16, 17, 20, 27). ВО 221.2

Про таку Бог говорить: “Вона буде хвалена! Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!” (Прип. 31:30, 31). ВО 222.1

Для кожної дитини першою трудовою школою має стати сім'я. І, наскільки це можливо, кожна школа повинна мати обладнання для трудового навчання. Таке навчання великою мірою замінить собою гімнастичний зал, приносячи додаткову практичну користь. ВО 222.2

Трудове виховання заслуговує значно більшої уваги, ніж йому приділяють. Школи слід засновувати з урахуванням того, що, крім формування найвищої розумової й моральної культури, вони повинні створювати при можливості найкращі умови для фізичного розвитку і трудового навчання. Необхідно навчати сільського господарства, ремесел, охоплюючи якомога більше затребуваних професій, а також ведення домашнього господарства, приготування здорової їжі, шиття, виготовлення здорового зручного одягу, догляду за хворими та інших подібних занять. Школи мають бути забезпечені городами, садами, майстернями, кімнатами для догляду за хворими, а роботу в кожній із цих галузей слід здійснювати під керівництвом досвідчених інструкторів. ВО 222.3

Робота повинна мати визначену мету, і виконувати її треба ретельно. У той час як кожна людина потребує певної обізнаності з різними ремеслами, необхідно стати спеціалістом принаймні в одному з них. Кожна молода людина по закінченню школи повинна мати знання якогось ремесла або професії, щоб у разі потреби заробляти на життя. ВО 223.1

Причиною найбільш поширених заперечень проти трудового навчання в школі є пов'язані з ним великі витрати. Але мета варта заплаченої ціни. Жодна інша довірена нам робота не є такою важливою, як навчання молоді, тому кожна необхідна для цього витрата — це правильно використані кошти. ВО 223.2

Навіть з точки зору фінансової вигоди витрати на трудове навчання виявляться справжньою економією. Тисячі наших хлопців будуть таким чином убережені від вештання вулицями та пияцтва. Витрати на городи, майстерні та ванни окупляться з надлишком, бо не буде потреби в лікарнях і виправних закладах. Що ж стосується самої молоді, котра навчилася працьовитості та здобула кваліфікацію в різних галузях корисної продуктивної праці, то хто зможе виміряти її цінність для суспільства і нації? ВО 223.3

Різноманітні заняття на свіжому повітрі, які слугують фізичними вправами для всього тіла, — це найкорисніший відпочинок від навчання. Серед багатьох напрямків трудового навчання немає ціннішого за сільське господарство. Необхідно докладати більше зусиль, аби викликати і підтримувати цікавість до занять сільським господарством. Нехай учитель зверне увагу учнів на такі моменти: свідчення Біблії про сільське господарство; Божий план полягав у тому, аби людина обробляла землю; першій людині, володареві всього світу, був даний сад для догляду за ним; багато великих мужів світу, його справжня еліта, були землеробами. Покажіть позитивні можливості такого життя. Мудрець каже: “Поле й сам цар обробляє” (Екл. 5:8). Про землероба Біблія свідчить: “І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього” (Ісаї 28:26). І ще: “Сторож фіґовниці плоди її споживає” (Прип. 27:18). Людина, котра заробляє на життя працею в сільському господарстві, уникає багатьох спокус і тішиться незліченними перевагами та благословеннями, котрих позбавлені трудівники великих міст. А в наш час гігантських трестів і конкуренції у світі бізнесу мало хто відчуває настільки справжню незалежність і настільки велику впевненість у справедливій нагороді за свій труд, як землероб. ВО 224.1

Навчаючи сільського господарства, давайте учням не тільки теоретичні, а й практичні знання. У той час як вони дізнаються, що наука говорить стосовно природи ґрунту та його підготовки, цінності різних культур та найкращих методів вирощування врожаю, дозвольте учням застосовувати свої знання на практиці. Нехай учителі працюють разом з учнями, показуючи, яких результатів можна досягти з допомогою вмілих розумних дій. Таким чином може пробудитися щира зацікавленість, прагнення виконувати роботу якнайкраще. Таке прагнення в поєднанні зі зміцнювальною силою фізичних вправ, сонячного світла й чистого повітря викличуть любов до сільськогосподарської праці, що допоможе багатьом молодим людям визначатися з вибором професії. Так можуть бути приведені в дію чинники, які суттєво зменшать зростаючий сьогодні потік міграцій до великих міст. ВО 224.2

Таким чином наші школи могли б також надавати відчутну допомогу в боротьбі з безробіттям. Тисячі безпорадних і голодуючих, котрі щодня поповнюють лави злочинного світу, могли б самі себе утримувати, провадячи щасливе, здорове, незалежне життя, якби були залучені до вмілої старанної праці землеробів. ВО 225.1

Благо від уміння фізично працювати потрібне також і фахівцям. Людина може володіти блискучим розумом, швидко схоплювати ідеї, її знання і майстерність можуть забезпечити їй роботу за обраним нею покликанням, і проте вона може бути нездатною виконувати пов'язані з цією роботою обов'язки. Освіта, отримана переважно з книжок, призводить до поверхового мислення. Практична ж робота заохочує до спостережливості та незалежного мислення. Правильно виконувана, вона сприяє розвиткові тієї практичної мудрості, яку ми називаємо здоровим глуздом. Вона розвиває здатність планувати і здійснювати, укріпляє мужність та наполегливість, вимагає такту й майстерності. ВО 225.2

Лікар, котрий заклав основу для свого фахового знання завдяки служінню в кімнаті хворого, володітиме бистротою розуміння, усебічним знанням і здатністю надати необхідну допомогу в непередбачених обставинах, — тобто всіма суттєво важливими якостями, яких повною мірою можна набути тільки в практичній роботі. ВО 226.1

Служитель, місіонер або вчитель зауважить, що його вплив на людей значно посилиться, коли вони виявлять, що він володіє знанням і вмінням, необхідними для практичних обов'язків щоденного життя. І часто успіх, а можливо, і саме життя місіонера залежить від його знання практичних речей. Уміння приготувати їжу, правильно діяти під час нещасного випадку чи в непередбачених обставинах, лікувати хворобу, будувати дім, а якщо потрібно — і церкву, — ось що часто зумовлює успіх або поразку в його житті. ВО 226.2

Отримуючи освіту, багато студентів набули б дуже цінної підготовки, якби перебували на самозабезпеченні. Замість того щоб залазити в борги або залежати від самозречення своїх батьків, нехай молоді чоловіки й жінки залежать від самих себе. Таким чином вони пізнають ціну грошей, часу, сили та можливостей і значно менше наражатимуться на спокусу потурати неробству й марнотратству. Засвоєні таким чином уроки економії, працьовитості, самозречення, практичних навиків у веденні справ і цілеспрямованості виявляться найважливішою частиною їхнього обладунку для життєвих битв. А засвоєний студентом урок самозабезпечення суттєво допоможе навчальним закладам уникнути тягаря боргів, під яким знемагає багато шкіл і який дуже послабив їхню корисність. ВО 226.3

Нехай молодь зрозуміє: мета освіти полягає не в тому, щоб навчити їх уникати неприємних життєвих завдань і важких тягарів, а в тому, аби полегшити працю, навчивши їх кращих методів та вищих цілей. Навчайте їх, що справжня мета в житті — не отримання якомога більшого зиску для себе, а прославлення Творця виконанням своєї частини світової роботи та наданням допомоги слабшим і менш освіченим. ВО 227.1

Основною причиною презирливого ставлення до фізичної праці є недбалість і легковажність, з якими її так часто виконують. Її роблять через необхідність, а не за вибором. Працівник не вкладає в неї душі, тому і сам себе не поважає, і не викликає поваги інших людей. Трудове виховання має виправити цю помилку. Воно повинно сформувати такі якості, як ретельність і досконалість. Учням слід навчитися такту й організованості; вони повинні вміти економити час і враховувати кожний свій рух. Їх потрібно не тільки навчати найкращих методів, а й надихати метою постійно вдосконалюватися. Нехай вони поставлять собі за ціль виконувати роботу настільки досконало, наскільки це під силу розумові й рукам людини. ВО 227.2

Така підготовка зробить молодих людей господарями, а не рабами праці. Вона полегшить долю трудівника, зайнятого важкою працею, та ушляхетнить навіть найскромнішу професію. Хто розцінює роботу як нудне важке заняття і береться за неї із самовдоволеним неуцтвом, не докладаючи жодних зусиль для вдосконалення, той виявить, що вона справді є тягарем. Однак ті, хто схвалює застосування науки в найскромнішій роботі, побачать у ній благородство і красу та знаходитимуть задоволення в сумлінному умілому її виконанні. ВО 228.1

Навчена таким чином молода людина, яким би не було її покликання в житті, доки вона залишається чесною, зробить своє заняття корисним і почесним. ВО 228.2