Християнське служіння

Мотив, що лежить в основі успішного служіння

Усе, що робиться з чистої любові, навіть, якщо в людських очах воно видається малим і незначним, приносить добрий плід. Адже Бог більше цінує не величину виконаної роботи, а те, з якою любов'ю її виконують (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [135]). ХС 366.2

Десятеро щиро навернених, охочих до служіння, безкорисливих працівників можуть зробити на місіонерському полі більше, ніж сотня тих, які обмежують свою діяльність установленими формами, механічно дотримуючись правил, і працюють без глибокої любові до людських душ (Свідчення для Церкви, т. 4, c. [602]). ХС 366.3

Успіх досягається не завдяки здібностям, котрими ви володієте тепер або котрі матимете колись. Він досягається завдяки тому, що може зробити для вас Господь. Нам слід значно менше покладатися на те, що може зробити людина, і значно більше на те, що може зробити Бог для кожної віруючої душі. Він палко бажає, щоб ви шукали Його вірою. Бог прагне, щоб ви очікували від Нього великого. Він палко бажає дати вам розуміння як духовного, так і дочасного. Він може зробити гострішим інтелект, дати спритність і вміння. Застосуйте ваші здібності в роботі, просіть у Бога мудрості — і дасться вам (Наочні уроки Христа, c. [146]). ХС 366.4

Олива благодаті дає людям мужність і викликає мотивацію для щоденного виконання роботи, призначеної їм Богом. П'ять нерозумних дів мали світильники (тобто знання істини Священного Писання), але не мали благодаті Христової. День у день вони формально звершували обряди та обов'язки, однак їхнє служіння було позбавлене життя та Христової праведності. Сонце Праведності не світило в їхніх серцях і розумі; вони не мали любові до правди, котра перетворює життя й характер за образом Христа. Їхні старання не були змішані з оливою благодаті. Їхня релігія була сухим лушпинням без правдивого зерна. Вони міцно трималися форми вчення, але виявилися обманутими у своєму християнському житті, сповненому почуття власної праведності. Вони не засвоїли уроків у школі Христа, котрі, будучи застосованими на практиці, зробили б їх мудрими для спасіння (Рев'ю енд Геральд, 27 березня 1894 р.). ХС 367.1

Робота Божа має здійснюватися до свого завершення завдяки співпраці Божественних і людських сил. Самовпевнені та самодостатні можуть бути нібито активними в роботі Божій, але якщо вони трудяться без молитви, їхня активність даремна. Якби вони могли подивитися в кадильницю ангела, що стоїть біля золотого жертовника перед престолом, оточеним райдугою, то побачили б, що наші молитви та зусилля повинні бути змішані з заслугами Ісуса, інакше вони так само нічого не вартуватимуть, як і жертва Каїна. Якби ми могли побачити всю діяльність людей, як вона виглядає перед Богом, то зрозуміли б, що тільки робота, яка виконується з багатьма молитвами, яка освячена заслугами Христа, витримає випробування суду. Коли матиме місце великий розгляд справ, тоді ви побачите різницю між тим, хто служить Богові, і тим, хто не служить Йому (Рев'ю енд Геральд, 4 липня 1893 р.). ХС 367.2

Законницька релігія не задовольнить потреб цього віку. Ми можемо виконувати всі зовнішні вимоги служіння, однак бути позбавленими животворного впливу Святого Духа, як Гілбоавські гори були позбавлені роси й дощу. Ми всі потребуємо духовної вологи, а також яскравих променів Сонця Праведності для пом'якшення та підкорення наших сердець. Коли справа стосується принципу, ми завжди повинні бути твердими, як скеля. Біблійних принципів необхідно навчати й підтверджувати їх святим життям (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [417, 418]). ХС 368.1

Успіх залежить не стільки від таланту, скільки від енергії та бажання працювати. Не блискучі здібності роблять людей здатними здійснювати прийнятне служіння, а сумлінне виконання щоденних обов'язків, дух задоволення, безстороннє, щире зацікавлення в благополуччі інших. І в найскромніших обставинах життя можна знайти справжню велич. Звичайнісінька справа, виконана сумлінно і з любов'ю, є прекрасною в Божих очах (Пророки і царі, c. [219]). ХС 368.2

Гармонійний, сильний, благородний характер формується в результаті виконання особистих обов'язків. Вірність як у найбільшому, так і в найменшому має стати характерною рисою нашого життя. Сумлінне виконання навіть незначних справ, чесність і доброта, виявлені в малому, освітлюватимуть радістю дорогу життя; і коли наша праця на Землі прийде до свого завершення, тоді виявиться, що кожний вірно виконаний невеликий обов'язок справив благотворний вплив — вплив, який ніколи не зникне (Патріархи і пророки, c. [574]). ХС 368.3