Християнське служіння

Умови одержання

Святий Дух прийде до всіх, хто просить хліба життя, щоб дати його своїм ближнім (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [90]). ХС 352.4

Коли ми об'єднаємо свої серця з Христом, а наше життя узгодимо з Його працею, Дух, що зійшов на учнів у день П'ятидесятниці, зійде на нас (Свідчення для Церкви, т. 8, c. [246]). ХС 352.5

Не через те багатства Божої благодаті не зливаються широким потоком на людей, що Бог начебто хоче обмежити їх (Наочні уроки Христа, c. [419]). ХС 353.1

Дух чекає нашого наполегливого прохання та прийняття (Наочні уроки Христа, c. [121]). ХС 353.2

Якщо це засіб для одержання сили, то чому ми не відчуваємо голоду та спраги щодо дару Духа? Чому ми не говоримо, не молимося і не проповідуємо про нього? (Дії апостолів, c. [50]). ХС 353.3

Якщо виконання цієї обітниці сьогодні не видно, як це мало би бути, то це тому, що люди не цінують її належним чином. Якби всі бажали, то сповнилися б Духом (Дії апостолів, c. [50]). ХС 353.4

Кожний працівник повинен просити Бога про щоденне хрещення Духом. Християнські служителі мають збиратися разом і просити особливої допомоги та небесної мудрості, щоб уміти планувати й успішно виконувати свою роботу. Особливим чином вони повинні молитися, аби Бог щедрою мірою хрестив Святим Духом Своїх вибраних посланців на місіонерських полях (Дії апостолів, c. [50, 51]). ХС 353.5

Нехай християни усунуть усілякі незгоди й віддадуть себе Богові для спасіння загублених. Нехай вони просять з вірою обіцяного благословення і воно прийде (Свідчення для Церкви, т. 8, c. [21]). ХС 353.6

Учні не просили благословення для себе. Вони були обтяжені турботою про душі. Євангеліє потрібно було донести до краю землі, і вони наполягали на даруванні їм сили, обіцяної Христом. Тоді настало злиття Святого Духа і тисячі навернулися в один день (Південний сторож, 1 серпня 1905 р.). ХС 353.7

Христос обіцяв Своїй Церкві дар Святого Духа, і ця обітниця належить нам тією ж мірою, що й першим учням. Але, як будь-яка інша обітниця, вона дається на певних умовах. Багато людей вірять в обітницю Господню та заявляють, що вона належить їм. Вони говорять про Христа й про Святого Духа, однак не одержують користі. Вони не підкоряють своєї душі керівництву Божественної сили. Ми не можемо використовувати Святий Дух, натомість Дух має використовувати нас. Бог діє серед Свого народу через Духа, “за Своєю доброю волею викликаючи і бажання, і дію”. Але багато людей не бажає підкоритися цьому. Вони хочуть діяти на свій розсуд. Через це вони й не одержують небесного дару. Дух дається лише тим, хто покірно покладається на Бога, чекаючи Його керівництва та милості. Сила Божа чекає нашого наполегливого прохання та прийняття. Це обіцяне благословення, яке людина отримує через віру, приносить із собою всі інші благословення. Воно дається за багатством благодаті Христової, і Він готовий дати кожній душі стільки, скільки вона може прийняти (Христос — надія світу, c. [672]). ХС 354.1

Велике злиття Духа Божого, котре освітить всю землю Його славою, не відбудеться, доки ми не будемо мати народу, що одержав просвіту згори й на досвіді знає, що значить бути співпрацівниками Бога. Коли в нас буде повне, щире посвячення на служіння Христові, Бог визнає цей факт, зливаючи Свого Духа без міри. Та цього не станеться, доки більша частина Церкви не співпрацюватиме з Богом (Рев'ю енд Геральд, 21 липня 1896 р.). ХС 354.2